Оториноларингология

НАУЧНО-ПРАКТИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ

Главная страница Редакционная этика Авторам Текущий номер Архив Контакты

№1(1) 2018

DOI 10.37219/2528-8253-2018-1-17

Шидловська Т.А., Шидловська Т.В., Козак М.С., Овсяник К.В., Петрук Л.Г.
Якісні показники електроенцефалографії у осіб, які отримали акутравму в зоні проведення бойових дій, з різним ступенем порушення слухової функції

Шидловська Тетяна Анатоліївна
ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України»
Головний науковий співробітник лабораторії професійних порушень голосу та слуху (з групою фоніатрії)
Доктор медичних наук, професор
E-mail: doctor_sh@ukr.net
Orchid ID: https://orcid.org/0000-0002-7894-359X

Шидловська Тамара Василівна
ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України»
Лабораторія професійних порушень голосу та слуху (з групою фоніатрії)
Доктор медичних наук, професор
E-mail: doctor_sh@ukr.net

Козак Микола Савович
ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України»
Провідний науковий співробітник лабораторії професійних порушень голосу та слуху (з групою фоніатрії)
Доктор медичних наук
E-mail: amtc@kndio.kiev.ua

Петрук Любов Григорівна
Військово-медичний клінічний Центр Південного регіону
Відділення оториноларингології
Кандидат медичних наук
E-mail: amtc@kndio.kiev.ua
Orchid ID: http://orcid.org/0000-0002-1261-7054

Аннотация

Вступ. Надання медичної допомоги хворим з бойовою акутравмою залишається актуальною проблемою військової медицини. В літературі є роботи, які свідчать про зміни в центральній нервовій системі при дії інтенсивного шуму та при акутравмі, однак тільки в поодиноких дослідженнях дана об’єктивна оцінка функціонального стану центральної нервової системи у хворих на сенсоневральну приглухуватість і показана перспективність їх використання.
Мета роботи – визначення найбільш значущих показників біоелектричної активності головного мозку за даними електроенцефалографії (ЕЕГ) в плані прогнозування перебігу та шляхів корекції сенсоневральних порушень слуху у осіб, які отримали акутравму в зоні бойових дій.
Матеріали і методи дослідження. Обстежено групу військовослужбовців з акутравмою з найбільш характерними, типовими формами аудіометричних кривих – з низхідним, часто – обривчастим типом кривої, які були розподілені на 3 групи в залежності від ступеня вираженості сенсоневральної приглухуватості. 1-а група – пацієнти з початковими невираженими порушенням функції звукосприйняття в області базальної частини завитки, 2-а група – з більш вираженою СНП, що супроводжувалася порушеннями мовної та надпорогової аудіометрії, 3-я група – хворі з вираженим порушенням слухової функції, ураженням медіобазальної частини завитки, часто – з «обривом» сприйняття тонів конвенціонального діапазону.
Всього обстежено 205 пацієнтів з бойовою акутравмою. В якості контрольної групи обстежено 15 здорових нормальночуючих осіб.
Дослідження ЕЕГ здійснювалось за допомогою комп'ютерного електроенцефалографа фірми «DХ-системи» (Україна) за загальноприйнятою методикою згідно схеми накладання електродів «10-20».
Результати. При якісному аналізі електроенцефалограм у військовослужбовців з бойової акутравмою були виявлені відхилення від норми у функціональному стані ЦНС, виражені в різному ступені, причому найбільш характерними були зниження біоелектричної активності головного мозку, іритативні зміни, дезорганізація та десинхронізація ритмів, частіше у скроневих та лобних відведеннях. Найбільш значними такі зміни були у пацієнтів з більш вираженими порушеннями слухової функції (3-я група). Ці зміни свідчать про ознаки вираженого подразнення кори та глибоких структур головного мозку у військослужбовців з акутравмою із зони бойових дій.
Аналіз кількісних показників ЕЕГ показав, що зміни біоелектричної активності головного мозку у пацієнтів з акутравмою проявлялися деформацією основного ритму з поганою модуляцією та ослабленою реакцією на функціональні навантаження, особливо в передніх відведеннях. У пацієнтів достовірно (Р<0,05) зменшувався відсотковий вміст домінуючого у нормальній картині ЕЕГ α ритму та відбувалося збільшення представленості бета- та дельта-ритму як при фоновому записі, так і при проведенні функціональних навантажень – фотостимуляції та гіпервентиляції. Найбільш виражені достовірні (Р<0,05) зміни біоелектричній активності, у порівнянні з контрольною групою, спостерігалися у осіб 2-ї та, особливо, 3-ї групи, з більш значними порушеннями слухової функції.
Результати порівняльного аналізу кількісних показників ЕЕГ між досліджуваними групами свідчать про достовірні (Р<0,05) відмінності показників в групах, від 1-ї до 3-ї групи відбувалося збільшення представленості дельта, тета- та бета- ритму, найбільше у передніх проекціях, та зниження частки альфаритму. Причому ці тенденції зберігалися як при фоновому записі, так і при функціональних навантаженнях.
Таким чином, у військослужбовців із акутравмою виявлено об’єктивні ознаки функціональних порушень в коркових та глибоких структурах головного мозку. По мірі зниження слухової функції у пацієнтів з бойовою акутравмою и відбувається перерозподіл основних ритмів ЕЕГ в напрямку зростання проявів повільно-хвильової активності на дезорганізованому фоні, особливо в лобних і скроневих відведеннях. У обстежених нами осіб із вираженим порушенням слухової функції спостерігаються достовірно більш значні зміни з боку центральної нервової системи, ніж у хворих з початковою СНП, що доцільно враховувати при проведені лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на реабілітацію постраждалих учасників бойових дій з акутравмою.

Ключевые слова

слуховий аналізатор, акутравма, центральна нервова система, біоелектрична активність головного мозку.

Литература

Березнюк ВВ, Зайцев АВ, Лищенко ДВ, Моргачова ГК. Особливості надання допомоги при ураженні органу слуху внаслідок бароакустичної травми. Журн. вушних, носових і горлових хвороб. 2015;5-с:8-9.
Волошин ПВ, Марута НО, Шестопалова ЛФ. Діагностика, терапія та профілактика медикопсихологічних наслідків бойових дій в сучасних умовах: Метод. рекомендації. Харків, 2014; 80 с.
Глазников ЛА, Миронов ВГ, Паневин ПА. Повреждения слухового и вестибулярного анализаторов при минновзрывных травмах у военнослужащих. Материалы IІІ Петербургского Форума оториноларингологов России. СПб., 2014;143-4.
Дроздова ТВ. Нейросенсорная тугоухость профессионального генеза как дезадаптационный процесс головного мозга. Рос. оториноларингология. 2007;1(26):61-5.
Жирмунская ЕА, Лосев ВС. Система описания и классификация электроэнцефалограмм человека. М.: Наука, 1984;32-3.
Зенков ЛР, Ронкин МА. Функциональная диагностика нервных болезней. М.: Медпрессинформ, 2004;488с.
Кріштафор АА. Профілактика і лікування когнітивних порушень, зумовлених бойовою травмою, завдяки протекції енергетичної забезпеченості клітин реамберином. Медичні перспективи. 2018;1 (ХХІІІ):37-42.
Матяш ММ, Худенко ЛІ. Особливості посттравматичного стресового розкладу в учасників антитерористичної операції – український синдром. Лікарська справа (Врачебное дело). 2014;12:105-12.
Матяш ММ, Худенко ЛІ. Український синдром: особливості посттравматичного стресового розладу в учасників антитерористичної операції. Укр. мед. часопис. 2014;6(104):124-7.
Петрук ЛГ. Сенсоневральні та гемодинамічні порушення при акутравмі: (автореферат). Київ, 2014;20с.
Полякова ЕП. Патогенетические аспекты кохлеовестибулярных нарушений при ударновзрывном и механическом воздействии на структуры головного мозга. Вестн. оториноларингологии. 2006;3:34-7.
Турецька ХІ. Психотерапія ПТСР в учасників бойових дій із застосуванням імагінативних технік. Психологія і особистість. 2016;1(9):226-33.
Уварова СГ. Особистість в умовах суспільної кризи. Психологія і особистість. 2016;1(9):163-73.
Шидловська ТА, Петрук ЛГ. Екстраауральні порушення у осіб з акутравмою, які знаходилися в зоні проведення антитерористичної операції. Медичні перспективи. 2015;4:39-50.
Шидловська ТА, Шидловська ТВ, Петрук ЛГ. Найбільш інформативні показники комплексного клінікоінструментального обстеження осіб, які отримали акутравму в зоні проведення антитерористичної операції, в плані діагностики та експертизи сенcоневральних порушень слуху. Ринологія. 2017;1:17-45.
Шидловська ТВ, Заболотний ДІ, Шидловська ТА. Сенсоневральна приглухуватість. К: Логос, 2006;779 с.
Carlsson P, Hall M, Lind K-J, Danermark B. Quality of life, psychosocial consequences, and audiological rehabilitation after sudden sensorineural hearing loss. International Journal of Audiology. 2011;50:139-44.
Michler SA, RIlling E, Laszig R. Expression of plasticity associated proteins is affected by unilaneral noise trauma
Laryngo-Rhino-Otologie. 2000;1(Suppl. 79):202 с.
Rosso M, Agius R, Calleja N. Development and validation of a screening questionnaire for noiseinduced hearing loss. Occup Med (Lond). 2011;61(6):416-21.