№1(1) 2018
Повернутися у номер
|
DOI 10.37219/2528-8253-2018-1-26 |
Безшапочний С.Б., Лобурець А.В., Лобурець В.В.
Оптимізація ведення пацієнтів з хронічним риносинуситом, що зазнали
ендоскопічного риносинусохірургічного втручання
|
Безшапочный Сергей Борисович
Украинская медицинская стоматологическая академия
Зав. кафедрой отоларингологи с офтальмологией
Доктор медицинских наук, професор
E-mail: bezshapochny@ukr.net
Лобурець Андрій Васильович
Українська медична стоматологічна академія
Кафедра отоларингології з офтальмологією
Кандидат медичних наук, асистент кафедри
E-mail: anjeyloburets@gmail.com
Orchid ID: http://orcid.org/0000-0003-4164-0816
Лобурець Валерій Васильович
Українська медична стоматологічна академія
Кафедра отоларингології з офтальмологією
Кандидат медичних наук, доцент
E-mail: umsalor@gmail.com
Orchid ID: http://orcid.org/0000-0001-8538-9649 |
|
Анотація
Актуальність: результат хірургічного лікування багато в чому залежить
від обраної методики ведення післяопераційного періоду, головне призначення
якого – зменшення наслідків хірургічної травми.
Незважаючи на широке розмаїття лікарських препаратів для місцевого і
системного застосування, питання фармакотерапії оперованого синуса до
сьогодні залишається відкритим. Основними властивостями, які повинен мати
сучасний препарат, є безпека і висока клінічна ефективність.
Мета дослідження: вивчити клінічну ефективність місцевого
застосування комплексного препарату на основі сольового розчину, що містить
гіалуронат натрію і декспантенол, у пацієнтів з хронічним синуситом після
функціональної ендоскопічної синусотомії.
Матеріали і методи: Були проведені клінічні і лабораторні дослідження
у 47 хворих на хронічний риносинусит, яким було виконано хірургічне
втручання за методикою FESS. Пацієнти були розподілені на 2 групи за
принципом ведення післяопераційного періоду. Пацієнтам 1-ї (основної) групи
(n=21), окрім традиційної терапії, місцево застосовувався НАЗОМЕР –
препарат на основі водно-сольового розчину, що містить гіалуронат натрію і
декспантенол; до 2-ї (контрольної) групи (n=26) увійшли пацієнти, які в
післяопераційному періоді отримували традиційну терапію (туалет порожнини
носа, використання топічних деконгестантів коротким курсом, зрошення
порожнини носа водно-сольовими розчинами).
Критерії клінічної ефективності: дані ендоскопії порожнини носа,
риноманометрії, активність мукоциліарної транспортної системи. Ефективність
функціональних методів дослідження в післяопераційному періоді визначали на
7-у і 14-у добу лікування.
Результати досліджень та їх обговорення: На 3-ю добу дослідження у
пацієнтів обох клінічних груп спостерігалося збільшення набряку порожнини
носа, яке корелювало з утрудненням у них носового дихання. На 7-у добу
спостерігалося зменшення набряку у пацієнтів обох груп, але в основній групі
показник носового дихання за даними риноманометрії достовірно (p<0,05)
відрізнявся від групи контролю, і склав, відповідно, 1,54±0,14 та 2,04±0,19
кПа/л*с. На 14-у добу дослідження достовірної різниці між цими показниками
не спостерігалося.
При вивченні активності миготливого епітелію слизової оболонки порожнини
носа було доведено, що у пацієнтів 1-ї групи на 7-ю добу після операції
відзначалась статистично достовірна відмінність за цим показником в
порівнянні з групою контролю (17,8±1,0 та 22,7±2,1 хв., відповідно).
Висновки: Використання препарату НАЗОМЕР після хірургічного
втручання у хворих на хронічний риносинусит сприяє більш ефективному
лікуванню в порівнянні з традиційною терапією, про що свідчить більш швидке
відновлення основних функціональних показників за даними активної задньої
ріноманометрії і функції мукоциліарного кліренсу. На підставі результатів
проведених досліджень рекомендується застосування препарату НАЗОМЕР як
ефективного протизапального і ранозагоюючого засобу для фармакотерапії в
післяопераційному періоді пацієнтам, які перенесли ринохірургічне втручання
з метою скорочення терміну післяопераційної реабілітації. |
|
Ключові слова
гіалуронат натрію, декспантенол, назомер. |
|
Література
- Безшапочный СБ, Лобурец АВ. Анализ эффективности комплексного
применения препаратов, содержащих гиалуронат натрия, в реабилитации
пациентов после эндоназальной фронтотомии. Журн. вушних, носових і
горлових
хвороб. 2017;2:37-45.
- Гарюк ОГ. Риноманометрия. Сообщение 2: Современное состояние вопроса.
Ринология. 2013;3:32-45.
- Пискунов ГЗ, Пискунов СЗ. Клиническая ринология. Москва. Миклош.
2002;390 с.
- Строителев ВВ, Федорищев ИА. Косметика и медицина. 2000;3:21-31.
- Федорищев ИА, Строителев ВВ, Волков ВГ. Гиалуроновая кислота и
основные направления ее применения в медицине. Вестн. новых медицинских
технологий. 2001; 1: 67-71.
- Forteza R, Lieb T, Aoki T, Savani RC, Conner GE, Salathe M.
Hyaluronan serves a novel role in airway mucosal host defense. FASEB J.
2001; 15: 2179-86.
- Gelardi M, Guglielmi AV, De Candia N, Maffezzoni E, Berardi P,
Quaranta N. Effect of sodium hyaluronate on mucociliary clearance after
functional endoscopic sinus surgery. Eur Ann Allergy Clin Immunol. 2013;
45(3): 103-8.
- Gouteva I, Shah-Hosseini K, Meiser P. Clinical Efficacy of a Spray
Containing Hyaluronic Acid and Dexpanthenol after Surgery in the Nasal
Cavity (Septoplasty, Simple Ethmoid Sinus Surgery, and Turbinate Surgery).
Journal of Allergy. Volume 2014, Article ID 635490, 10 pages.
- Loburets A, Bezshapochiy S, Loburets V. Approach on rehabilitation
of patients after functional endonasal surgery of the frontal sinus.
Wiadomości Lekarskie. 2016; 6: 714-9.
- Psaltis AJ, Li G, Vaezeafshar R, Cho KS, Hwang PH. Modification of
the Lund-Kennedy endoscopic scoring system improves its reliabilit y and
correlation with patient-reported outcome measures. Laryngoscope. 2014;
124(10): 2216-23.
|
|
