НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ ЖУРНАЛ

| рус | eng |

 

 
Головна сторінка Редакційна етика Авторам Поточний номер Архів Контакти

№2(1) 2018

Повернутися у номер


DOI 10.37219/2528-8253-2018-2-24
Аль Харірі Махмуд Жумаа, Семененко С.І., Семененко А.І., Зайков С.В.
Клініко-епідеміологічні характеристики гострого риносинуситу за даними звернень за медичною допомогою до багатопрофільної поліклініки 
Аль Харірі Махмуд Жумаа
Вінницький національний медичний університет
Кафедра клінічної фармакології, аспірант
E-mail: alhariri.mahmoud75@gmail.com

Семененко С.І.
Вінницький національний медичний університет

Семененко А.І.
Вінницький національний медичний університет

Зайков Сергій Вікторович
Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика
Кафедра фтизіатрії і пульмонології, професор кафедри
Доктор медичних наук, доцент
E-mail: zaikov1960@gmail.com

Анотація

Проведено клініко-статистичний аналіз звернень за медичною допомогою на рівні багатопрофільної поліклініки Вінницької міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги та КП «Міський лікувальнодіагностичний центр» м. Вінниці впродовж 2011-2015 рр.
Матеріали і методи: До статистичного аналізу на основі критеріального підходу було включено 896 пацієнтів з риносинуситами. Проаналізовано такі параметри: стать та вік хворих, тривалість хвороби, клінічний варіант захворювання, тривалість лікування.
Результати та обговорення: Проведені дослідження свідчать про те, що в структурі звернень до отоларинголога з приводу риносинуситу переважають гострі риносинусити, частота яких залишалась відносно стабільною впродовж п’яти послідовних років: 133 випадки – в 2011 р., 143 – в 2012 р., 168 – в 2013 р., 150 та 151 – в 2014 та 2015 рр., відповідно. Серед амбулаторно-поліклінічних хворих з різними клінічними варіантами синуситу переважають особи молодого працездатного віку. В цілому пацієнти з гострим бактеріальним риносинуситом у віковій групі до 60 років становлять 90,6%, що підкреслює соціально-економічного значимість цієї патології.
За частотою при риносинутах переважає ураження верхньощелепних пазух. Середня тривалість лікування була найбільшою у випадку гемісинуситу та полісинуситу – відповідно, 11,27±3,69 та 11,23±3,99 діб, та найменшою – у хворих з фронтитом – 9,48±3,76 діб (р=0,032). Встановлено зменшення середньої тривалості лікування хворих впродовж останніх трьох аналізованих років спостереження (р<0,001).

Ключові слова

навколо носові пазухи, гострий риносинусит.


Література

  1. Кривопалов АА Определения, классификации, этиология и эпидемиология риносинуситов (обзор литературы).
    Рос ринология. 2016;(2): 39-45.
  2. Лопатин АС, редактор. Острый риносинусит: клинические рекомендации. Москва: Российское общество ринологов; 2017. 36 с.
  3. Пискунов ГЗ, Пискунов СЗ. Клиническая ринология. Москва: Миклош; 2002:225-233.
  4. Сакович АР. Синуситы: клиникоэпидемиологический анализ. Военная медицина: научно-практический рецензируемый журнал. 2009;(3):60-62.
  5. Benson V, Marano MA. Current estimates from the National Health Interview Survey, 1995. Vital Health Stat 10. 1998;199:1-428.
  6. Chen Y, Dales R, Lin M. The epidemiology of chronic rhinosinusitis in Canadians. Laryngoscope. 2003;113(7):1199-1205.
  7. Hastan D, Fokkens WJ, Bachert C, Newson RB, Bislimovska J, Bockelbrink A, et al. Chronic rhinosinusitis in Europe – an underestimated disease. A GA²LEN study. Allergy. 2011 Sep;66(9):1216-23. doi: 10.1111/j.1398-9995.2011.02646.x. Epub 2011 May 24.
  8. Fokkens WJ, Lund VJ, Mullol J, Bachert C, Alobid I, Baroody F, et al. EPOS 2012: European position paper on rhinosinusitis and nasal polyps 2012. A summary for otorhinolaryngologists. Rhinology. 2012 Mar;50(1):1-12.
    doi: 10.4193/Rhino50E2.
  9. Chow AW, Benninger MS, Brook I, Brozek JL, Goldstein EJ, Hicks LA, et al. Infectious Diseases Society of America. IDSA clinical practice guideline for acute bacterial rhinosinusitis in children and adults. Clin Infect Dis. 2012;54(8):e72-e112.
    doi: 10.1093/cid/cir1043. Epub 2012 Mar 20.
  10. Lanza DС, Kennedy DW. Adult rhinosinusitis defined. Otolaryngol Head Neck Surg. 1997 Sep;117(3 Pt 2):S1-7.
    doi: 10.1016/S0194-59989770001-9.
  11. Hoffmans R, Schermer T, van Weel C, Fokkens W. Management of rhinosinusitis in Dutch general practice.Prim Care Respir J. 2011 Mar;20(1):64-70. doi: 10.4104/pcrj.2010.00064.
  12. Osguthorpe JD, Hadley JA. Rhinosinusitis. Current concepts in evaluation and management. Med Clin North Am. 1999 Jan;83(1):27-41, vii-viii.
  13. Sande MA, Gwaltney JM. Acute communityacquired bacterial sinusitis: continuing challenges and current management. Clin Infect Dis. 2004 Sep 1;39 Suppl 3:S151-8.
  14. Kaliner MA, Osguthorpe JD, Fireman P, Anon J, Georgitis J, Davis ML, Naclerio R, Kennedy D. Sinusitis: bench to bedside. Current findings, future directions. J Allergy Clin Immunol. 1997 Jun;99(6 Pt 3):829-48.
 

© 2019, ГО «Українське наукове медичне товариство лікарів-оториноларингологів»