Оториноларингологія

НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ ЖУРНАЛ

Головна сторінка Редакційна етика Авторам Поточний номер Архів Контакти

№2(1) 2018

DOI 10.37219/2528-8253-2018-2-43

Науменко А.Н., Криничко Л.Р., Резмак К.Ф. Мохаммед
Оценка воздухообмена в верхнечелюстной пазухе в послеоперационном периоде при эндоназальном хирургическом доступе через нижний и средний носовые ходы

Науменко Александр Николаевич
Национальный медицинский университет имени О.О. Богомольца, Киев, Украина
Проректор по научно-педагогической и лечебной работе
Доктор медицинских наук, професор
E-mail: naumenko16@ukr.net

Криничко Лилия Романовна
Национальный медицинский университет имени О.О. Богомольца, Киев, Украина
Кафедра оториноларингологии, асистент кафедры
Кандидат медицинских наук

Резмак К.Ф. Мохаммед
Национальный медицинский университет имени О.О. Богомольца, Киев, Украина
Кафедра оториноларингологии, аспірант

Анотація

Актуальність проблеми: Існують комп'ютерні моделі, які описують зміни потоку повітря при різних анатомічних варіантах і патології порожнини носа і навколоносових пазух, проте дані, які стосуються розрахунку числа Рейнольдса і швидкості потоку в перетині співустя верхньощелепної пазухи при інтактному та видаленому гачкоподібному відростку, а також при розширеному співусті верхньощелепної пазухи в результаті операції гайморотомії через середній носовий хід, є розрізненими і суперечливими. Також є незначна кількість даних щодо аеродинаміки при одонтогенній патології верхньощелепної пазухи.
Мета дослідження: Розрахувати швидкість повітряного потоку в різних ділянках порожнини носа, а також кратність обміну повітря в верхньощелепній пазусі у пацієнтів з кістою верхньощелепної пазухи в післяопераційному періоді після ендоназальної гайморотомії через нижній і середній носовий хід.
Материал и методы: Было обследовано 112 пациентов с кистой верхнечелюстной пазухи. Пациенты были подразделены на 3 клинические группы. В 1-ю группу было включено 41 пациента, которым было проведено удаление кисты верхнечелюстной пазухи через нижний носовой ход, при этом слизистая оболочка не повреждалась, а также оставались интактными структуры среднего носового хода. Во 2-ю группу вошли 38 пациентов, которым было проведено удаление кисты верхнечелюстной пазухи через средний носовой ход путем расширения естественного соустья. В 3-ю группу были отобраны 33 пациента, у которых патология полости носа и околоносовых пазух выявлена не была, но они проходили обследование у отоларинголога перед имплантацией зубов.
Матеріал і методи: Було обстежено 112 пацієнтів з кістою верхньощелепної пазухи. Пацієнти були розподілені на 3 клінічні групи. До 1-ї групи було включено 41 пацієнта, яким було проведено видалення кісти верхньощелепної пазухи через нижній носовий хід, при цьому слизова оболонка не ушкоджувалася, а також залишалися інтактними структури середнього носового ходу. До 2-ї групи увійшли 38 пацієнтів, яким було проведено видалення кісти верхньощелепної пазухи через середній носовий хід шляхом розширення природного співустя. До 3-ї групи були відібрані 33 пацієнта, які проходили обстеження у отоларинголога перед імплантацією зубів, і у яких патологію порожнини носа і навколоносових пазух виявлено не було.
Всім пацієнтам було проведено комп'ютерну томографія навколоносових пазух. Використовувався томограф Planmeca, виробництва Фінляндії, з подальшою обробкою інформації з використанням програмного забезпечення Romexis Viewer. З використанням програмного забезпечення Romexis Viewer, MATLAB (The Mathworks, Natlick, MA, USA), MeshLab проводилось вимірювання розмірів анатомічних структур порожнини носа і навколоносових пазух, розрахунок швидкості потоку повітря при проходженні перерізів порожнини носа, розрахунок числа Рейнольдса. Для розрахунку показників зовнішнього дихання, всім пацієнтам проводилося дослідження функції зовнішнього дихання з використанням масочного
спирометра. Статистична обробка отриманих даних проводилася з використанням програмного забезпечення SPSS 13.
Результати обстеження: Проведені дослідження показали, що при втручанні на верхньощелепній пазусі через нижній носовий хід швидкість потоку повітря через досліджувані ділянки носової порожнини статистично не відрізняється від аналогічних показників у здорових осіб. Обсяг вентиляції пазухи в післяопераційному періоді на вдиху і видиху статистично не відрізняється від обсягу вентиляції у здорових осіб. При проведенні хірургічного втручання, при якому проводилося розширення співустя, спостерігалось статистично значиме зменшення швидкості потоку повітря на вдиху в перерізі переднього кінця середньої раковини та співустя, і відновлення швидкості потоку в перетині хоани. У свою чергу, на видиху спостерігається зменшення швидкості потоку повітря в перерізі хоан і у всіх інших ділянках. Число Рейнольдса в усіх досліджуваних перерізах у пацієнтів 1-ї та 3-ї груп не перевищувало 2000. У пацієнтів 2-ї групи спостерігалося збільшення числа Рейнольдса більше 2000 в перерізі переднього кінця середньої носової раковини і співустя верхньощелепної пазухи за рахунок збільшення площі перерізу і зменшення периметра.
Висновок: Швидкість потоку повітря, який проходить через порожнину носа на вдиху і видиху, у пацієнтів з кістою верхньощелепної пазухи, які перенесли ендоназальную гайморотомію через нижній носовий хід, в післяопераційному періоді статистично не відрізняється від пацієнтів, які в анамнезі не мали патології порожнини носа і навколоносових пазух.
При проведенні хірургічного втручання при видаленні кісти верхньощелепної пазухи через нижній носовий хід, кратність повітрообміну в пазусі статистично не відрізняється від кратності повітрообміну у пацієнтів без патології порожнини носа і навколоносових пазух.

Ключові слова

верхньощелепна пазуха, повітряний потік.

Література

Chung SK, Kim DW, Na Y. Numerical study on the effect of uncinectomy on airflow modification and ventilation characteristics of the maxillary sinus. Respir Physiol Neurobiol. 2016 Jul; 228: 47-60. doi: 10.1016/j.resp.2016.03.011.
Kumar H, Jain R, Douglas RG, Tawhai MH. Airflow in the Human Nasal Passage and Sinuses of Chronic Rhinosinusitis Subjects. PLoS One. 2016;11(6):e0156379. doi: 10.1371/journal.pone.0156379.
Na Y, Kim K, Kim SK, Chung SK. The quantitative effect of an accessory ostium on ventilation of the maxillary sinus. Respir Physiol Neurobiol. 2012 Apr 15; 181(1): 62-73. doi: 10.1016/j.resp.2012.01.013.
Hood CM, Schroter RC, Doorly DJ, Blenke EJ, Tolley NS. Computational modeling of flow and gas exchange in models of the human maxillary sinus. J Appl Physiol (1985). 2009 Oct; 107(4): 1195-203. doi: 10.1152/japplphysiol.91615.2008.
Doorly DJ, Taylor DJ, Schroter RC. Mechanics of airflow in the human nasal airways. Respir Physiol Neurobiol. 2008 Nov 30;163(1-3):100-10. doi: 10.1016/j.resp.2008.07.027.
Xiong GX, Zhan JM, Jiang HY, Li JF, Rong LW, Xu G. Computational fluid dynamics simulation of airflow in the normal nasal cavity and paranasal sinuses. Am J Rhinol. 2008 Sep-Oct;22(5):477-82. doi: 10.2500/ajr.2008.22.3211.