№1(2) 2019
Повернутися у номер
|
DOI 10.37219/2528-8253-2019-1-04 |
Самоходський В.М.
Діагностично-сполучені групи як інструмент персоніфікації рівня
матеріального стимулювання лікаря та прогнозування вартості лікування
|
Самоходський Віктор Миколайович
Кіровоградська обласна лікарня, отоларингологічне відділення, доктор
медичних наук, професор.
E-mail: VSamohodskiy@gmail.com |
|
Анотація
Вступ: На прикладі ЛОР захворювань різних ступенів
складності пропонується механізм формування і використання КСГ і ДСГ як
інструмента визначення вартості працезатрат лікаря, персоніфікації рівня
матеріального стимулювання його якісної роботи.
Мета: В результаті порівняльної характеристики визначених показників
працезатрат лікарів в процесі лікування захворювань п’яти ступенів
складності, рекомендувати механізм обґрунтування рівнів матеріального
стимулювання лікаря та можливі варіанти відшкодування пацієнту певної суми
від загальної вартості лікування.
Матеріал і методи: На основі ретроспективного аналізу історій хвороб і
амбулаторних карт оториноларінгологічних хворих обласної лікарні за 10
років, враховуючи певні особливості клінічного перебігу захворювань,
показники пересічної витрати робочого часу лікаря на процес обстеження та
лікування, рекомендуємо ЛОР захворювання розподілили на чотири КСГ, кожна із
яких склала п’ять ДСГ, тобто захворювань п’яти ступенів складності. Також
запропонована формула, у якій на основі офіційних даних щодо розміру
заробітної плати лікарів, термінів їх нормативних працезатрат, т.зв.
«підвищуючих» коефіцієнтів, зроблена спроба визначення вартості працезатрат
лікарів відповідно до ступенів складності хвороб та визначення можливих
джерел відшкодування пацієнту від суми загальної вартості лікування.
Результати обговорення: Відповідні розрахунки на основі показників таблиць
2-7 засвідчили можливість обґрунтувати певні суми матеріального
стимулювання лікарів в залежності від кількості пролікованих пацієнтів
різного ступеня складності. Також визначено можливі офіційні джерела
фінансових відшкодувань пацієнту певної суми від загальної вартості його
лікування.
Висновки: За умови створення комп’ютерних програм, які би значно спростили
відповідні розрахунки представлених у статті таблиць, рекомендований
алгоритм практичної реалізації системи КСГ і ДСГ методологічно був би
придатний для використання у інших (терапія, хірургія тощо) профільних служб
ЗОЗ. |
|
Ключові слова
Діагностично сполучені групи, ступені складності захворювань
і хірургічних втручань, вартість лікування, вартість працезатрат лікаря
фінансові джерела, відшкодування коштів. |
|
Література
- Богомолец О. Минздрав не может сказать, сколько денег и за каким
пациентом должно «пойти». Новости медицины и фармации. 2017;21(9):10-11.
- Вороненко НН, Пащенко ВМ. Фінансовий менеджмент з основами економіки
охорони здоров'я. Київ;
2011. 499 с.
- Гаврилов ВА. Норма труда в новых условиях хозяйственнного механизма
в здравоохранении. Вопросы совершенствования и оплаты труда в
здравоохранении (сборник научных трудов). Москва; 1989: 69-71.
- Голяченко ОМ, Кузьмін ІВ, Килівник ВС, Цвень ПВ, Голяченко ГБ.
Математичне моделювання процесів управління охорони здоров’я. Тернопіль;
2015. 166 с.
- Заболотний ДІ, Самоходський ВМ. Двадцять п’ять інноваційних
організаційно-економічних стандартів як інструмент технології
реформування процесу оздоровлення мешканців зони відповідальності
сімейного лікаря. Журн. вушних, носових і горлових хвороб.
2018;(1):4-27.
- Квіташвілі О. Парламентські слухання «Про охорону здоров’я України».
Доступно:
https://static.rada.gov.ua/zakon/new/par_sl/sl1612115.htm.
- Корнійчук ОП. Здоров’я нації – дорожня карта
реформування медичної галузі. Український
медичний часопис. 2010;(5):4-7.
- Корчагин ВП. Теоретические основы экономической реформы здравоохранения. Москва;1991:6-23.
- Мацук Д. Електронне здоров’я – декомпонентна модель визнання у світі. Укр. мед. часопис.
2019; 129(1):11.
- Петренко О. Реформа спеціалізованої ланки
буде апробована в пільгах. Ваше здоров’я.
2019;(9-10):4-6.
- Петренко О. Медична реформа: 2019 рік має
бути переламним для усієї галузі. Укр. мед. часопис.
2019;129(1):9.
- Попович ВМ. Алгоритм клінічної діагностики
та фармакотерапії. Здоров’я України,
2017;(1):16-7.
- Самоходський ВМ. Наукове обґрунтування медико-економічних механізмів реформування
управління отоларингологічної служби на етапі
переходу до БСМ [дисертація]. Київ; 1994. 32 с.
- Самоходский В.Н. Больница страховой медицины. Натуральный эксперимент (организационные, медикоэкономические и правовые механизмы. Кировоград; 2004. 242 с.
- Самоходський ВМ. До методики визначення
вартості працезатрат сімейного лікаря при виконанні профілактичних оглядів. Вісн. соціальної гігієни та організації охорони здоров’я
України. 2011;(1):73-8.
- Самоходський ВМ, Голяченко БА. Медикоекономічні механізми реалізації організаційних стандартів, критеріїв і нормативів як основа створення комп’ютерних програм для сімейного лікаря. Вісн. соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2013.
56;(2):19-27.
- Самоходський ВМ. Обґрунтування організаційного алгоритму прогнозування вартості
оздоровлення мешканців зони відповідальності
сімейного лікаря. Журн. вушних, носових і горлових хвороб. 2017;(5):88-96.
- Самоходський ВМ, Смірнова ВЛ, Панчишин НЯ, Голяченко БА. Алгоритм реалізації організаційно-економічних передумов доказового скринінгу та лікувального менеджменту в межах ЗОЗ трьох рівнів. Вісн. соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2019;(1):18.
- Устінов О. Здоров’я нації – дорожня карта
реформування медичної галузі. Укр. мед. часопис. 2010;(5):4-7.
- Устінов О. Медична реформа: 2019 рік має
бути переламним для усієї галузі. Укр. мед. часопис. 2019;120(1):8-11.
- Цимбалюк В. Медики та експерти наполягають
на реформуванні системи охорони здоров’я.
Ваше здоров’я.
2017;(11-12):4.
- Fridman E. Diagnosis Elected Groups. Millitary
Medicine. 1989;154(5):255-8.
|
|
