НАУЧНО-ПРАКТИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ

| укр | eng |

 

 
Главная страница Редакционная этика Авторам Текущий номер Архив Контакты

№6(4) 2021

Вернутся в номер


DOI 10.37219/2528-8253-2021-6-14
Почуєва Т.В., Філатова І.В., Мірошниченко О.С., Філатова Г.А.
Клінічний портрет пацієнта із цукровим діабетом 2 типу як основа формування особливого перебігу гострого середнього отиту
Почуєва Тетяна Віталіївна
Доктор медичних наук, професор кафедри отоларингології та дитячої отоларингології
Харківська медична академія післядипломної освіти
Email : pochuevatv@ukr.net
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4138-7091

Філатова Ірина Вікторівна
Кандидат медичних наук, доцент кафедри отоларингології та дитячої отоларингології
Харківська медична академія післядипломної освіти
Email : filatovairina@ukr.net
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8600-1463

Філатова Ганна Анатоліївна
Аспірант кафедри отоларингології та дитячої отоларингології
Харківська медична академія післядипломної освіти
Email : ane4kafilatova@ukr.net
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-7480-754X

Мірошніченко Оксана Сергіївна
Заступниця головного лікаря з медичної частини ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім.В.Я.Данилевського НАМН України»
Email : mironchik@gmail.com.
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7413-0471

Аннотация

Актуальність: Коморбідність є актуальною сучасною світовою проблемою, яка має різні аспекти від простого поєднання та комбінації етіопатогенетичних захворювань у одного пацієнта до синтропії. Це передбачає формування та наявність ускладнень, що не властиві основній хворобі. Вплив коморбідності особливо посилюється з віком, а також при наявності у пацієнта супутнього цукрового діабету та (або) метаболічного синдрому. Ці дані та наші попередні дослідження (визначення впливу гіперглікемії на формування ускладненого перебігу гострого середнього отиту) зумовлюють актуальність дослідження.
Мета дослідження: Метою нашого дослідження було скласти типовий «клінічний портрет» хворого на цукровий діабет 2 типу на основі клініко-лабораторних показників з урахуванням патогенетичних ланок кісткової резорбції.
Матеріали та методи дослідження: До дослідження було залучено 45 хворих віком від 38 до 75 років із ЦД 2 типу без ГСО, які перебували на обстеженні і лікуванні в Державній установі «Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського» Національної академії медичних наук України за період з 2019 по 2021 рр. Пацієнти були включені до дослідження за імовірнісним методом простої випадкової вибірки у порядку надходження до стаціонару та розподілені для подальшого аналізу на групи за рівнем глікозильованого гемоглобіну (HbA1c) сироватки крові: 1-а група – 15 хворих із рівнем HbA1c до 7%; 2-а група – 21 хворий із вмістом HbA1c 7-10%; 3-я група – 9 пацієнтів із показниками HbA1c вище
10%.
Пацієнтам були проведені клінічні дослідження крові, сечі, рівня глюкози крові із визначенням середньодобової глікемії та її коливань, рівень глікозильованого гемоглобіну (HbA1c), вміст загального та іонізованого кальцію в сироватці крові, досліджені показники стандартної ліпідограми, рівень інтерлейкіну 6 (IL-6) та фактору некрозу пухлин (ФНО-α), а також вміст паратгормону сироватки крові.
Результати дослідження: За отриманими даними встановлено, що загальний портрет пацієнта із ЦД 2 типу виглядає таким чином: це пацієнт певної вікової групи (старший 50 років), підвищеної маси тіла (ІМТ в цілому по групі становив 31,07±0,84 кг/м2з коливаннями від 22 до 44 кг/м2), із численною коморбідною патологією (серед якої переважали метаболічна енцефалопатія з лікворно-венозною дистензією (95,5%) гіпертонічна хвороба та полінейропатія (91,1%), ретинопатія (86,7%), кардіопатія (60%), патологія щитоподібної залози та жировий гепатоз (55,6% та 57,8%, відповідно), ожиріння та кардіосклероз (46,7% та 44,4%, відповідно) та наявністю обтяження спадковості по інсуліннезалежному цукровому діабету (62,2%). За клініко-лабораторними показниками визначається підвищення рівня глюкози периферичної крові (8,15±0,29 ммоль/л), вмісту глікозильованого гемоглобіну (8,8±0,29%), певними достовірними змінами ліпідного профілю крові (підвищенням рівню загального холестерину, коефіцієнта атерогенності, ліпопротеїдів низької щільності, зменшенням ліпопротеїдів високої щільності), підвищенням рівнів прозапальних цитокінів (IL-6 та ФНП-α) та зворотно залежним вмістом паратгормону та кальцію в крові.
Висновки: За результатами дослідження встановлено, що вказані нами зміни в клінічному портреті пацієнтів із ЦД 2 типу свідчать про наявність субклінічного поліорганного запалення у кожного пацієнта.
Визначені особливості гомеостазу за певних умов також здатні викликати латентний запальний процес будь-де, в тому числі і в соскоподібному відростку за певний проміжок часу до виникнення клінічних ознак. З урахуванням вищезазначеного, подальший пошук об’єктивних критеріїв та значимості їх поєднання для діагностики і лікування пацієнтів із ГСО на тлі ЦД 2 типу та метаболічного синдрому є актуальним.

Ключевые слова

цукровий діабет, глікозильований гемоглобін, метаболічний синдром, коливання глікемії, коморбідна патологія, паратгормон, прозапальні цитокіни, латентний мастоїдит, гострий середній отит.


Литература

  1. Assari S. Comorbidity influences multiple aspects of well-being of patients with ischemic heart disease. Int Cardiovasc Res J. 2013;7(4):118-23.
  2. Barnett K, Mercer SW, Norbury M, Watt G, Wyke S, Guthrie B. Epidemiology of multimorbidity and implications for health care, research, and medical education: a cross-sectional study. Lancet. 2012;380(9836):37-43. doi: 10.1016/S0140-
    6736(12)60240-2.
  3. Belyalov FI. [Treatment of internal diseases in conditions of comorbidity]. Irkutsk: RIO Irkutsk State Medical Academy of Postgraduate Education; 2012. 283 p. [In Russian].
  4. Bonora E, Calcaterra F, Lombardi S, Bonfante N, Formentini G, Bonadonna R, Muggeo M. Plasma glucose levels throughout the day and HbA1c interrelationships in type 2 diabetes: implications for treatment and monitoring of metabolic control.
    Diabetes Care. 2001;24(12):2023-9. doi: 10.2337/diacare.24.12.2023.
  5. Campbell-Scherer D. Multimorbidity: a challenge for evidence-based medicine. Evid Based Med. 2010;15(6):165-6. doi:10.1136/ebm1154.
  6. Carvalho AK, Menezes AM, Camelier A, Rosa FW, Nascimento OA, Perez-Padilla R, Jardim JR. Prevalence of self-reported chronic diseases in individuals over the age of 40 in Sãn Paulo, Brazil: the PLATINO study. Cad Saude Publica.
    2012;28(5):905-12. doi: 10.1590/s0102-311x2012000500009.
  7. Caughey GE, Roughead EE Multimorbidity research challenges: where to go from here? J Comorb. 2011;1:8-10. doi:10.15256/joc.2011.1.9.
  8. Caughey GE, Vitry AI, Gilbert AL, Roughead EE. Prevalence of comorbidity of chronic diseases in Australia. BMC Public Health. 2008;8:221. doi: 10.1186/1471-2458-8-221.
  9. Dawes M. Co-morbidity: we need a guideline for each patient not a guideline for each disease. Fam Pract. 2010;27(1):1-2. doi: 10.1093/fampra/cmp106.
  10. Dzyak GV, Khanyukov AA. [Risk stratification of patients with chronic heart failure: comorbidity issues]. Medical newspaper "Health of Ukraine of the XXI Century". 2010; 3: 22-3. [Article in Russian].
  11. Fadeenko GD. [Comorbidity and high cardiovascular risk are the key issues of modern medicine]. Ukrainian therapeutic journal; 2013;1:102-7. [Article in Ukrainian].
  12. Freitas Lima LC, Braga VA. Adipokines, diabetes and atherosclerosis: an inflammatory association. Front Physiol. 2015;6:304. https://doi.org/10.3389/fphys.2015.00304.
  13. Genkel VV, Nikushkina KV, Nikonova TI, Shaposhnik II Peripheral arterial disease and indicators of low-grade inflammation in patients with coronary artery disease and type 2 diabetes mellitus. Diabetes mellitus. 2018;21(3):178-185. [Article in Russian]. https://doi.org/10.14341/DM9392
  14. Gumenyuk AF. [Aspects of rational treatment of cardiovascular patients with polymorbid injuries]. Ukraïnskyĭ medychnyĭ chasopys ; 2009;5(73):25-32. [Article in Ukrainian].
  15. Hrebenyk МV, Honcharuk YV. [Clinical portrait of patients with arterial fibrillation: data of own observations in a cohort of patients with comorbid arterial hypertension and diabetes mellitus]. Achievements of Clinical and Experimental Medicine; 2021;(2):49-53. https://doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i2.12054. [Article in Russian].
  16. Kim HS, Shin AM, Kim MK, Kim YN Comorbidity study on type 2 diabetes mellitus using data mining. Korean J Intern Med. 2012;27(2):197-202. doi: 10.3904/kjim.2012.27.2.197.
  17. Klimontov VV, Tyan NV, Fazullina ON, Myakina NE, Lykov AP, Konenkov VI. [Clinical and metabolic factors associated with chronic low-grade inflammation in type 2 diabetic patients]. Diabetes Mellitus; 2016; 19(4): 295-302.
    https://doi.org/10.14341/dm7928. [Article in Russian].
  18. Kolomoiets MY, Vashenyak OO. [Comorbidity and polymorbidity in therapeutic practice]. Ukraïnskyĭ medychnyĭ chasopys . 2012; 5(91). [Article in Ukrainian]. Available in: https://www.umj.com.ua/article/41125/komorbidnist-i-polimorbidnist-u-terapevtichnij-praktici.
  19. Kovalenko VM, Bortkevich OP [Comorbidity: identification, possible areas of diagnosis and treatment]. Ukrainian Journal of Rheumatology. 2019; 77(3):33-44. [Article in Ukrainian].
  20. https://www.rheumatology.kiev.ua/article/12426/komorbidnist-viznachennya-mozhlivi-napryamki-diagnostiki-ta-likuvannya. 20. Kozlovsky VL. [Differentiated pharmacotherapy for comorbid anxiety and depression]. St. Petersburg: V.M. Bekhterev National Medical Research Center for Psychiatry and Neurology; 2012. 18 p. [In Russian].
  21. Krishnamurti U, Steffes MW. Glycohemoglobin: a primary predictor of the development or reversal of complications of diabetes mellitus. Clin Chem. 2001;47(7):1157-65.
  22. Lazebnik LB, Konev YV, Drozdov VN, Efremov LI. [Polypharmacy: the geriatric aspect of the problem]. Consillium Medicum. 2007;9(12):29-34. [Article in Russian].
  23. Marengoni A. Prevalence of disability according to multimorbidity and disease clustering: a population-based study. J Comorb. 2011;1:11-18. doi: 10.15256/joc.2011.1.3.
  24. Marengoni A, Angleman S, Melis R, Mangialasche F, Karp A, Garmen A, Meinow B, Fratiglioni L. Aging with multimorbidity: a systematic review of the literature. Ageing Res Rev. 2011;10(4):430-9. doi: 10.1016/j.arr.2011.03.003.
  25. McCartney M, Treadwell J, Maskrey N. Making evidence-based medicine work for individual patients. BMJ. 2016;353:i2452. doi:10.1136/bmj.i2452.
  26. Moroz GZ. [Gout: modern approaches to diagnosis and treatment]. Therapia. 2010;49(7-8). [Article in Ukrainian]
  27. Nesen AO. [Polifactorial diagnostic and treatment approach and cardiovascular risk assessment with regard to comorbidity]. Ukrainian Therapeutic Journal. 2013;(3):33-9. [Article in Ukrainian]
  28. Nobili A, Garattini S, Mannucci P. Multiple diseases and polypharmacy in the elderly: challenges for the internist of the third millennium. J Comorb. 2011;1:28-44. doi: 10.15256/joc.2011.1.4.
  29. Nurullina GM, Akhmadullina GI. Features of bone metabolism in diabetes mellitus. Osteoporosis and Bone Diseases. 2017;20(3):82-9. [Article in Russian]. https://doi.org/10.14341/osteo2017382-89.
  30. Ostrovskiy MM, Gerich PR. [To the question of polymorbidity and comorbidity in patients with chronic obstructive pulmonary disease]. Ukrainian Pulmonology Journal. 2011;(4):19-24. [Article in Ukrainian].
  31. Parkhomenko AN, Lutay YM, Danshan N. [Ukrainian Registry of acute myocardial infarction as a fragment of the European Registry: patient’s characteristics, organization of medical care and hospital therapy]. Ukrainian medical journal.
    2011;81(1):20-4. [Article in Russian]
  32. Pochuieva TV, Filatova GA, Filatova IV, Iyevleva VI. [Pathogenetic significance of hyperglycemia in the formation of specifics of the persistence of acute otitis media and its complications]. International Medical Journal; 2021; 4. [Article in Ukrainian].
  33. Prystupyk OM, Bodian MV. [Obesity in patients with type 2 diabetes]. International Journal of Endocrinology. 2018;1(13):33-7. [Article in Russian].
  34. Rasputina LV. [Comorbidity of non-specific diseases of the respiratory system and the cardiovascular system in practice]. Ukrainian Pulmonology Journal. 2011;(4):25-7. [Article in Ukrainian].
  35. Struijs JN, Baan CA, Schellevis FG, Westert GP, van den Bos GAM. Comorbidity in patients with diabetes mellitus: impact on medical health care utilization. BMC Health Serv Res. 2006;(6):84. doi: 10.1186/1472-6963-6-84.
  36. Valderas JM, Starfield B, Sibbald B. Defining comorbidity: implications for understanding health and health services. Ann Fam Med. 2009;7(4):357-63. doi: 10.1370/afm.983.
  37. Voloshin O, Dogolich O, Pashkovska N. [Age and gender aspects of comorbid and concomitant pathology in patients with gout (retrospective study)]. BMH Journal; 2012;16(2):20-3. [Article in Ukrainian].
 

© 2019, ОО «Украинское научное медицинское общество врачей-оториноларингологов»