НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ ЖУРНАЛ

| рус | eng |

 

 
Головна сторінка Редакційна етика Авторам Поточний номер Архів Контакти

№3-4(5) 2022

Повернутися у номер


DOI 10.37219/2528-8253-2022-3-02
Шидловська Т.А., Бурлака Ю.Б., Ворошилова Н.М., Петрук Л.Г., Верьовка С.В.
Особливості системи гемостазу при акустичних травмах, отриманих внаслідок бойових дій
Шидловська Тетяна Анатоліївна
Державна установа «Інститут отоларингологии ім. проф. О.С. Коломійченка Національної академії медичних наук Украины»
Зав. лабораторії голосу та слуху
Доктор медичних наук, професор
E-mail: lorprof3@ukr.net
Orchid ID: https://orcid.org/0000-0002-7894-359X

Бурлака Юлія Борисівна
Державна установа «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка Національної академії медичних наук України»
Науковий співробітник лабораторії біохімії
Кандидат біологічних наук
E-mail: burlakaiuliia@yahoo.com
ORCID ID: http://orcid.org/0000-0003-0821-4268
Scopus Author ID: 57193883032

Ворошилова Наталія Михайлівна
Державна установа «Інститут отоларингологии ім. проф. О.С. Коломійченка Національної академії медичних наук України»
Лабораторія біохімії
Старший науковий співробітник
Кандидат біологічних наук
E-mail: amtc@kndio.kiev.ua

Петрук Любов Григорівна
Військово-медичний клінічний Центр Південного регіону
Відділення оториноларингології
Кандидат медичних наук
E-mail: amtc@kndio.kiev.ua
Orchid ID: http://orcid.org/0000-0002-1261-7054

Верьовка Сергій Вікторович
Державна установа «Інститут отоларингологии ім. проф. О.С. Коломійченка Національної академії медичних наук України»
Лабораторія біохімії, завідувач.
Доктор біологічних наук, професор.
E-mail: verevka.biochem@gmail.com
ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-3578-7996
Scopus Author ID: 6701564791

Анотація

Вплив звуків високої інтенсивності та ударної хвилі під час бойових дій здатен призводити до значного ушкодження слухової системи людини – акубаротравми. Такі ураження мають системний характер, впливаючи не лише на слухову систему, але й на весь організм людини. Акутравма значно погіршує якість життя та загальний стан пацієнтів, викликає численні ускладнення. Тому питання діагностики та лікування порушень слухової функції, обумовлених акубаротравмами, отриманими в реальних бойових умовах, є актуальними.
Мета дослідження: визначення найбільш інформативних показників системи гемостазу хворих з отриманими внаслідок бойових дій акутравматичними ураженнями слухового аналізатора.
Матеріали і методи: Обстежено 22 пацієнта з бойовою акустичною травмою, у яких мала місце приглухуватість з низхідною тональною аудіометричною кривою, та 10 здорових добровольців. Об'єктом дослідження була цитратна плазма, отримана стандартними методами. Вміст фібриногену визначали за допомогою тромбіноподібного ферменту Анцистрон-Н. Частково активований тромбопластиновий час і протромбіновий час визначали за тестами Siemens, США. Частку функціонально неактивних форм протромбіну визначали за допомогою діагностичного тесту на основі екамуліна. Вміст активності протеїну С визначали за розщепленням синтетичного хромогенного субстрату (Siemens, США). Вміст розчинного фібрину та D-димеру оцінювали імунодіагностичними тест-системами «DIA-soluble fibrin» та «DIA-D-dimer» («Діапроф-Мед», Україна). Статистичну обробку результатів проводили пакетом WinPEPI для біометричної статистичної обробки з t-критерієм Стьюдента для оцінки різниці між показниками.
Результати та обговорення: Встановлено, що рівень фібриногену у 25% пацієнтів залишався на рівні контролю. У 27% пацієнтів цей показник знизився на рівні тенденції, а у 50% – зріс у 1,6 рази. Підвищення рівня фібриногену свідчить про ризик тромботичних ускладнень, оскільки цей білок гострої фази є загальновідомим індексом гіперкоагуляції. Індекс частково активованого тромбопластинового часу у 14% досліджуваної групи залишився на рівні контролю. У 14% пацієнтів він був вірогідно коротшим (в 1,4 рази), а у 73% пацієнтів – в 1,6 рази довшим за показники контролю. Подовжений частково активований тромбіновий час може свідчити про підвищення рівня циркулюючого фактора згортання VIII. У 82% пацієнтів індекс протромбінового часу був вірогідно подовженим в 2,4 рази, тоді як у 18% пацієнтів він не виявляв істотних відмінностей від контролю. Це може свідчити про існування дисбалансу між компонентами системи згортання крові. Показник тесту на основі екамуліна були різноспрямованими. У 18% пацієнтів він був на рівні контролю, у 55% пацієнтів був дещо коротшим, а у 27% пацієнтів – подовженим у 1,4 рази. Рівень функціонально неактивних форм протромбіну у 50% пацієнтів не відрізнявся від контрольних значень, у 23% мав тенденцію до зниження, а у 27% був в 1,6 разів більше контролю. Останнє свідчить про активацію системи згортання крові. Протеїн С є фізіологічним інгібітором системи згортання крові. Його рівень у 50% пацієнтів знизився в 2,2 рази порівняно до контролю, у 14% залишився на рівні норми. Зниження рівня протеїну С свідчить про дисбаланс між коагуляцією та антикоагуляцією в бік першої і пов’язане з ризиком тромбозу. Вміст D-димеру у 33% пацієнтів був на рівні контролю, тоді як рівень розчинного фібрину був підвищений у 4 рази. У 42% спостерігалося зниження вмісту D-димеру в 1,4 рази при незначному підвищенні рівня розчинного фібрину. У 25% пацієнтів показники D-димеру та розчинного фібрину підвищилися в 4 та 7 разів, відповідно. Підвищений рівень розчинного фібрину є раннім прогностичним показником активації системи згортання крові. Комплексне визначення вмісту розчинного фібрину та рівня D-димеру дозволяє оцінити кореляцію між накопиченням та руйнуванням розчинного фібрину.
Висновки: З наведених даних випливає, що визначення єдиного індексу недостатньо для адекватної оцінки ризику тромбоутворення та ефективності антитромботичної терапії при СНП на фоні бойової акутравми. У зв’язку з цим комплексне визначення зазначених показників доцільно включити до алгоритму діагностики протромбічних станів та тромбозу при ураженні слухової системи внаслідок акубаротравми в
умовах бойових дій.

Ключові слова

акустична травма, сенсоневральна приглухуватість, система гемостазу.


Література

  1. Goldstein LE, Fisher AM, Tagge CA, Zhang X-L, Velisek L, Sullivan JA, et al. Chronic traumatic encephalopathy in blast-exposed military veterans and a blast neurotrauma mouse model. Sci. Transl. Med. 2012;4(134):134-60. DOI: 10.1126/ scitranslmed.3003716.
  2. Honeth L, Strom P, Ploner A, Bagger-Sjöbäck D, Rosenhall U, Nyrén O. Shooting history and presence of high frequency hearing impairment in Swedish hunters: A cross-sectional internet – based observational study. Noise Health. 2015; 17(78): 273-81. DOI: 10.4103/1463-1741.165043.
  3. Halushka AM, Podolian YuV, Shvets AV, Horshkov OO. [Features of a combat injury accompanied by acubarotrauma in military personnel participating in hostilities]. Ukrainian journal of military medicine. 2019;19:3:56-66. 25. [Article in Ukrainian].
  4. Quintero-Zea AI, Torres I, Bustamante J, Sierra DA. Characterization framework for Excombatants based on EEG and behavioral features.In Proc. 7th Latin Amer. Congr. Biomed. Eng. (CLAIB). In: IFMBE Proceedings. 2017 Singapore; 60:205-208. DOI: 9789811040856(2017) (CFFEOB;205-208)2.2.TX;1-A.
  5. Korshniak VO. [Impact of a blast wave on the format ion of neurological symptoms in pat ients with combat traumatic brain injury]. International neurological journal. 2016;5(83):83-7. [Article in Ukrainian].
  6. Shvets AV, Kikh AIu, Parkhomenko YuO, Lukianchuk IA. [Features of restoration of violation of spatial stability in military personnel with the consequences of a closed craniocerebral injury and acubarotrauma]. Ukrainian journal of military medicine. 2020;1(1):40-9. [Article in Ukrainian].
  7. Matiash MM. [A multimodal approach in the treatment of long-term consequences of a mineexplosive closed craniocerebral injury and post-traumatic stress disorder in combatants]. Nevrolohiia. Psykhiatriia. Psykhoterapiia. 2017; 4(43). [Article in Ukrainian].
  8. Bilyi VIa, Verba AV, Zhakhovskyi VO. [The evolution of views and the development of the system of medical and evacuation support for troops – a lesson for the Armed Forces of Ukraine]. Medical support of the anti-terrorist operation: scientific, organizational and medical and social aspects: Collection of scientific papers. Kyiv: Priorytety; 2016. P. 60-76. [Article in Ukrainian].
  9. Halushka AM, Podolian YuV, Shvets AV, Ivantsova HV, Rychka OV. [Retrospective analysis of the prevalence of symptoms characteristic of acubarotrauma in 334 wounded and sick military personnel participating in hostilities]. Ukrainian journal of military medicine. 2019;19:2:17-24. [Article in Ukrainian].
  10. Volkov HL, Platonova TN, Savchuk AN. [Modern ideas about the hemostasis system]. Kyiv: Naukova Dumka; 2005. 256 p. [In Russian].
  11. Komisarenko SV, Dieiev VA, Luhovskoi EV, Chernyshenko VO. [The use of immunoenzymatic methods for diagnosing the threat of intravascular thrombosis]. Guidelines. 2019; 36 s. [In Ukrainian].
  12. Menshykov VV. [Laboratory research methods in the clinic]. Moscow: Medytsyna; 1987: 368 p. [In Russian].
  13. Belytser, VA, Varetskaia TV, Veremeenko KN. [Methods for determination of fibrinogen and fibrinolysis components of human blood plasma].
    Guidelines. Kiev, 1983; 20 p. [In Russian].
  14. Barkahan ZS, Momot AP. [Diagnosis and controlled therapy of hemostasis disorders]. Moscow: Niudyamed, 2001. 285 p. [In Russian].
  15. Zaichko NV, Bezsmertnyi YuO, Platonova TM, Chernyshenko TM. [Clinical and laboratory diagnostics of thrombophilia]. Guidelines. Vinnytsia, 2009. 34 p. [In Ukrainian].
  16. Sokolovska AS, Platonova TM, Hrynenko TV. [Comparative characteristics of methods for determining the content of fibrinogen in blood plasma]. Experimental and Clinical Physiology and Biochemistry Journal. 2002;(3):82-6. [Article in Ukrainian].
  17. Komisarenko S, Luhovskoi E, Kolesnikova I, Spivak M, Hrytsenko P, Hanova L, Luhovska N, inventors; A.V. Palladin Institute of biochemistry, Ukrainian NAS, assignee. Test system for quantitative determination of soluble fibrin in human blood plasma. Ukrainian patent UA 69283, 2012 Apr 25.
  18. Komisarenko S, Luhovskoi E, Kolesnikova I, Spivak M, Hrytsenko P, Hanova L, Luhovska N, inventors; A.V. Palladin Institute of biochemistry, Ukrainian NAS, assignee. Test system for immunoenzymatic quantitative determination of D-dimer in human blood plasma. Ukrainian patent UA 69284, 2012 Apr 25.
  19. Hubler EV. [Computational methods for analysis and recognition of pathological processes]. Lviv: Medytsyna, 1978. 296 p. [In Russian].
  20. Maltsev ЭV. [Methodology of scientific creativity in medicine: practical aspects]. Odessa: Astroprynt; 2006. 120 p. [In Russian].
  21. Heit JA. Thrombophilia: common questions on laboratory assessment and management. Hematology Am. Soc. Hematol. Educ. Program. 2007; 127-35. DOI: 10.1182/asheducation-2007.1.127
  22. Johnson CM, Mureebe L, Silver D. Hypercoagulable states: A review. Vasc. Endovasc. Surg. 2005; 39(2):123-33. DOI: 10.1177/ 153857440503900201.
  23. Zubayrov DM. [Molecular basis of blood coagulation and thrombosis]. Kazan: FEN; 2000. 360 p. [In Russian].
  24. Yarovaia HA, Neshkova EA, Berkovskyi AL, Serheeva EV, Suvorov AV, Melkumian AL. [Internal pathway of blood clotting]. Educational and methodological manual. Moscow; 2017. 83 p. [In Russian].
  25. Luhovskoi EV, Kolesnykova YN, Luhovskaia NE. [Soluble fibrin and D-dimer in normal pregnancy and with the threat of its termination]. The Ukrainian Biochemical Journal. 2006;78(4):120-9. [Article in Russian].
  26. Hosaka A, Miyata T, Aramoto H, Shigematsu H, Nakazawa T, Okamoto H, еt al. Clinical implication of plasma level of soluble fibrin monomer – fibrinogen complex in patients with abdominal aortic aneurysm. J. Vasc. Surg. 2005;42(2):200-5. DOI:10.1016/J.JVS.2005.03.042.
  27. Luhovskoi EV, Kolesnykova YN, Platonova TN. [Simultaneous quantification of soluble fibrin and D-dimer in plasma to assess the risk of thrombosis]. Klinycheskaia meditsyna. 2013;(11):38-44. [Article in Russian].
  28. Luhovskoi EV, Hrytsenko PH, Luhovskaia NE. [Molecular composit ion of soluble fibrin and fibrin cleavage products. Methods for their quantitative determination]. Russian journal of hematology and transfusiology. 2006;51(5):39-43. [Article in Russian].
  29. Papaian LP, Kniazeva ES. [D-Dimer in Clinical Practice: A Manual for Physicians]. Moscow; 2002. [In Russian].
  30. Di Nisio M, Squizzato A, Rutjes AWS, Buller HR. Diagnostic accuracy of D-dimer test for exclusion of venous thromboembolism: a systematic review. J. Thromb. Haemost. 2006;5(2):296-304. DOI: 10.1111/j.1538-7836.2007.02328.x.
 

© 2019, ГО «Українське наукове медичне товариство лікарів-оториноларингологів»