НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ ЖУРНАЛ

| рус | eng |

 

 


№3-4(5) 2022

Повернутися у номер


DOI 10.37219/2528-8253-2022-3-57

Сінайко І.О., Троян В.І., Кришталь В.М.
Етіопатогенетичне обґрунтування лікування осіб голосомовних професій з функціональними дисфоніями на тлі субклінічних психоемоційних розладів під час пандемії COVID-2019
Сінайко Ірина Олександрівна
Запорізький державний медичний університет, Україна
Доцент кафедри оториноларингології
Кандидат медичних наук
E-mail: irasinaiko@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-3714-0088

Троян Василь Іванович
Запорізький державний медичний університет, Україна
Завідувач кафедри оториноларингології
Доктор медичних наук, професор
E-mail: troyan1946@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-2918-4547

Кришталь Вероніка Михайлівна
Запорізький державний медичний університет, Україна
Кафедра оториноларингології
Старший лаборант
E-mail: nkrushtal@gmail.com
ORCIDID: https://orcid.org/0000-0002-3836-514X

Анотація

Мета роботи – удосконалення традиційного комплексного лікування осіб голосомовних професій під час пандемії COVID-2019 з функціональними дисфоніями на тлі субклінічних психо-емоційних розладів шляхом призначення нейромедіаторотропних препаратів.
Матеріали та методи
Обстежено 49 осіб голосомовних професій з функціональними порушеннями голосової функції за гіпотонусним типом, у яких шляхом анкетування за госпітальною шкалою тривоги та депресії (HADS) були діагностовані субклінічні розлади психо-емоційного стану. Діагностику розладів голосової функції здійснювали як до, так і після лікування використовуючи перцептивну оцінку голосу шкалою GRBAS та відеостробоскопію гортані. Оцінку впливу голосових розладів на якість життя під час пандемії здійснювали опитувальником Voice COVID-19 (VC-19).
Усі хворі отримували традиційне лікування, що складалось з використання метаболічних, стимулюючих препаратів, фізіотерапії та інстиляції в гортань лікарських засобів. 26 пацієнтам, які склали основну групу (ОГ), додатково до базисного лікування призначався нейромедіаторотропний препарат («Береш Магній плюс В6»). Група порівняння (ГП) складалась з 23 осіб, які отримували традиційну терапію.
Для статистичного аналізу ефективності лікування використовувались описова статистика, порівняння різниці в клінічній ефективності лікування досліджуваних груп за кількісними показниками визначалось методом непараметричної статистики з використанням критерію Mann-Whitney-U-test.
Результати: Застосування пацієнтами основної групи засобу нейромедіаторної коррекції «Береш Магній плюс В6» сприяло пригніченню їх сприйнятливості до тривожності, стресу і, як результат, – гальмування названих процесів, що дозволило отримати порівняно з групою контролю достовірне покращення таких показників акустичних параметрів, як сила голосу (G) – на 45,78%, інтегрального показника стробоскопії – на 13,34% та покращення якості життя – на 34,03 %, що свідчить про патогенетично обґрунтовану доцільність використання сполуки магнію з вітаміном В6 в комплексному лікуванні хворих на гіпотонусну дисфонію на тлі субклінічних психоемоційних розладів.
Висновки: Додаткове призначення хворим основної групи до базисної терапії сполук магнію цитрату і магнію оксиду з вітаміном В6, що мають модулюючий вплив на нейромедіатори, які впливають на депресію та тривогу, дало змогу отримати вірогідне покращення основних показників функціонального стану голосового апарату та якості життя.

Ключові слова

гіпотонусна дисфонія, тривога і депресія, стробоскопія, якість життя, магній.


Література

  1. Dalton L, Rapa E, Stein A. Protecting the psychological health of children through effective communication about COVID-19. Lancet Child Adolesc Health. 2020;4(5):346-7. doi: 10.1016/S2352-4642(20)30097-3.
  2. Wang C, Pan R, Wan X, Tan Y, Xu L, Ho CS, Ho RC. Immediate Psychological Responses and Associated Factors during the Initial Stage of the 2019 Coronavirus Disease (COVID-19) Epidemic among the General Population in China. Int J Environ Res Public Health. 2020;17(5):1729. doi: 10.3390/ijerph17051729.
  3. Rajkumar RP. COVID-19 and mental health: A review of the existing literature. Asian J Psychiatr. 2020;52:102066. doi: 10.1016/j.ajp.2020.102066.
  4. Choi EPH, Hui BPH, Wan EYF. Depression and Anxiety in Hong Kong during COVID-19. Int J Environ Res Public Health. 2020;17(10):3740. doi: 10.3390/ijerph17103740.
  5. Stubbe JH, Tiemens A, Keizer-Hulsebosch SC, Steemers S, van Winden D, Buiten M, et al. Prevalence of Mental Health Complaints Among Performing Arts Students Is Associated With COVID-19 Preventive Measures. Front Psychol. 2021;12: 676587. doi: 10.3389/fpsyg.2021.676587.
  6. Primov-Fever A, Roziner I, Amir O. Songbirds Must Sing: How Artistic Voice Users Perceive Their Voice in Times of COVID-19. J Voice. 2022;36(4):586.e1-586.e5. doi: 10.1016/j.jvoice. 2020.07.030.
  7. Sinaiko IO, Troyan VI, Lobova OV, Kryshtal VM. [Impact of subclinical mental disorders of voice function and quality of life in voice-speaking professions during the covid-2019 pandemic]. Otorhinolaryngology. 2021;4(4):47-53. doi: 10.37219/2528-8253-2021-4-47. [Article in Ukrainian].
  8. [Protocol of medical care for patients with functional disorders of voice production, which are characterized by hypotonic state of the vocal apparatus]: Order of the Ministry of Health of Ukraine dated 24.03.2009 № 181. [In Ukrainian].
  9. Shydlovska TA, Volkova TV. [Dynamics of indicators of videolaryngostroboscopy during complex treatment of patients with persistent functional dysphonia, which are accompanied by severe hypotonia of the vocal apparatus]. Zhurnal ushnyh, nosovyh i gorlovyh boleznej. 2012;(6):32-9. [Article in Ukrainian]. Available from: http:// www.archive.lorlife.kiev.ua/2012/2012_6_32.pdf.
  10. Seelig MS. Consequences of magnesium deficiency on the enhancement of stress reactions; preventive and therapeutic implications (a review). J Am Coll Nutr. 1994 Oct;13(5):429-46. doi: 10.1080/07315724.1994.10718432.
  11. Cuciureanu MD, Vink R. Chapter 19: Magnesium and Stress In: Vink R, ed. Magnesium in the Central Nervous System. University of Adelaide Press. 2015.
  12. Boyle NB, Lawton C, Dye L. The Effects of Magnesium Supplementation on Subjective Anxiety and Stress-A Systematic Review. Nutrients. 2017 Apr 26;9(5):429. doi: 10.3390/nu9050429.
  13. Jung KI, Ock SM, Chung JH, Song CH. Associations of Serum Ca and Mg Levels with Mental Health in Adult Women Without Psychiatric Disorders. Biol Trace Elem Res. 2010;133(2):153-61. doi: 10.1007/s12011-009-8421-y.
  14. Lindberg JS, Zobitz MM, Poindexter JR, Pak CY. Magnesium bioavailability from magnesium citrate and magnesium oxide. J Am Coll Nutr. 1990;9(1):48-55. doi: 10.1080/07315724.1990.10720349.
  15. Noah L, Pickering G, Mazur A, Dubray C, Hitier S, Dualé C, Pouteau E. Impact of magnesium supplementation, in combination with vitamin B6, on stress and magnesium status: secondary data from a randomized controlled trial. Magnes Res. 2020;33(3):45-57. doi: 10.1684/mrh.2020.0468.
  16. McCarty MF. High-dose pyridoxine as an 'antistress' strategy. Med Hypotheses. 2000;54(5):803-7. doi: 10.1054/mehy.1999.0955.
  17. Maksymov Y. Fonyatryia. Moskva: Medytsyna; 1987. 288 р. [In Russian].
  18. Zigmond A, Snaith R. The Hospital Anxiety and Depression Scale. Acta Psychiatr Scand. 1983;67 (6):361-70. doi: 10.1111/j.1600-0447.1983.tb09716.x.
  19. Hirano M. Clinical examination of voice. WienNew-York: Springer-Verlag; 1981. 100 р.
  20. Ivanchenko G. [Functional microsurgery in patients with voice disorders in paralysis and cicatricial deformities of the larynx] [dissertation]. Moscow; 1992: 36 p. [In Russian].
  21. Boersma P, Weenink D. PRAAT, a system for doing phonetics by computer. Glot International. 2001;5(9-10):341-7. https://www.researchgate.net/publication/208032992_PRAAT_a_system_for_doing_phonetics_by_computer.
  22. Misono S, Peterson CB, Meredith L, Banks K, Bandyopadhyay D, Yueh B, Frazier PA. Psychosocial distress in patients presenting with voice concerns. J Voice. 2014 Nov;28(6):753-61. doi: 10.1016/j.jvoice.2014.02.010.
  23. Nemr K, Simões-Zenari M, Almeida VC, Martins GA, Saito IT. COVID-19 and the teacher's voice: self-perception and contributions of speech therapy to voice and communication during the pandemic. Clinics (Sao Paulo). 2021;76:e2641. doi: 10.6061/clinics/2021/e2641.
 

© 2019, ГО «Українське наукове медичне товариство лікарів-оториноларингологів»