Оториноларингологія

НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ ЖУРНАЛ

Головна сторінка Редакційна етика Авторам Поточний номер Архів Контакти

№6(5) 2022

DOI 10.37219/2528-8253-2022-6-13

Шкітак І.О., Кобеляцький Ю.Ю.
Анестезіологічне забезпечення при тотальній ларингектомії: сучасний стан та доцільність оптимізації

Шкітак Інна Олександрівна
Дніпровський державний медичний університет
Аспірант кафедри анестезіології та інтенсивної терапії
Е-mail: shkitak.inna@gmail.com
Orchid ID: 0000-0002-2019-6173

Кобеляцький Юрій Юрійович
Дніпровський державний медичний університет
завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії
Доктор медичних наук, професор
Е-mail: anest@dmu.edu.ua
Orchid ID: 0000-0002-8504-6125

Анотація

Актуальність: Незважаючи на прогрес у світовій медицині, оптимізація хірургічного лікування раку гортані залишається актуальним завданням через несприятливі післяопераційні наслідки та недостатню виживаність хворих. Анестезіологічне забезпечення при тотальній ларингектомії потребує удосконалення через можливий небажаний ефект стандартної схеми інтраопераційного ведення хворих.
Мета дослідження: оцінити ефективність анестезіологічного забезпечення при тотальній ларингектомії з використанням стандартних доз опіоїдів, вираженість побічних ефектів у ранньому післяопераційному періоді та доцільність пошуку альтернативних схем знеболювання.
Матеріали і методи: Обстежено 25 пацієнтів на рак гортані T3-4N0-3M0, яким проводилось радикальне хірургічне лікування. Під час тотальної ларингектомії проводилося анестезіологічне забезпечення пацієнтів з використанням стандартних доз опіоїдів без застосування ад’ювантних компонентів анестезії.
Контроль анестезії проводився на основі моніторингу біспектрального індексу (BIS) та змін індексу аналгезії і ноцицепції (ANI). У динаміці проводилися біохімічні та імунологічні дослідження крові хворих.
Оцінювання больового синдрому проводились за показниками ВАШ.
Статистичний аналіз проводився з використанням класичних методів описової і аналітичної статистики за допомогою програмного продукту STATISTICA v.6.1 (Statsoft Inc., США, № ліцензії AGAR909E415822FA).
Результати та обговорення: Проведений аналіз анестезіологічного забезпечення при тотальній ларингектомії з використанням стандартних доз опіоїдів показав, що стан пацієнтів після оперативного втручання характеризується певною імуносупресією з лімфопенією, зниженням рівня інтерлейкіну 2 та фактору некрозу пухлин альфа, яка триває 48 годин та найбільшою мірою проявляється на 2-у добу після хірургічного втручання.
В результаті дослідження, виявлено залежність больового синдрому у хворих з тотальною ларингектомією від введеної дози опіоїдів – чим більше опіоїдів використовується інтраопераційно, тим більше хворі потребували їх після операції. Це явище пов’язане з сенсибілізацією опіоїдних рецепторів та розвитком толерантності, яка ще більше призводить до гіпералгезії.
Збільшення дози знеболювального також призводило до імуносупресивного ефекту у обстежених хворих, який проявлявся передусім у зменшенні рівня ІЛ-2, що є потенційно несприятливим чинником проліферації та подальої інфвазії ракових клітин.
Висновки: З наведених даних випливає, що впровадження нових анестезіологічних схем з використанням принципів мультимодальної анестезії та принципів опіоїдлімітуючої анестезії, повинне застосовуватися у хворих на рак гортані при тотальній ларингектомії.

Ключові слова

рак гортані, тотальна ларингектомія, опіоїдні побічні ефекти, малоопіоїдна анестезія, мультимодальна аналгезія.

Література

Bradford CR, Ferlito A, Devaney KO, Mäkitie AA, Rinaldo A. Prognostic factors in laryngeal squamous cell carcinoma. Laryngoscope Investig Otolaryngol. 2020;5(1):74-81. doi: 10.1002/lio2.353.
Bray F, Ferlay J, Soerjomataram I, Siegel RL, Torre LA, Jemal A. Global cancer statistics 2018: GLOBOCAN estimates of incidence and mortality worldwide for 36 cancers in 185 countries. CA Cancer J Clin. 2018;68(6):394-424. doi:10.3322/caac. 21492.
Chen L, Zeng H, Yang J, Lu Y, Zhang D, Wang J, Kuang C, Zhu S, Wang M, Ma X. Survival and prognostic analysis of preoperative inflammatory markers in patients undergoing surgical resection for laryngeal squamous cell carcinoma. BMC Cancer. 2018;18(1):816. doi: 10.1186/s12885-018-4730-x.
De Cassai A, Geraldini F, Tulgar S, Ahiskalioglu A, Mariano ER, Dost B, et al. Opioid-free anesthesia in oncologic surgery: the rules of the game. J Anesth Analg Crit Care. 2022;2:8. https://doi.org/10.1186/ s44158-022-00037-8.
Ghanty I, Schraag S. The quantification and monitoring of intraoperative nociception levels in thoracic surgery: a review. J Thorac Dis. 2019; 11(9):4059-4071. doi: 10.21037/jtd.2019. 08.62.
Kim R. Anesthetic technique and cancer recurrence in oncologic surgery: unraveling the puzzle. Cancer Metastasis Rev. 2017;36(1):159-77. doi: 10.1007/ s10555-016-9647-8.
Loskutov O. Bondar M, Ovsienko Т. [Low-opioid multimodal general anesthesia: components and mechanisms of formation]. Emergency medicine (Ukraine). 2021;16(2):11-20. https://doi.org/10.22141/2224-0586.16.2.2020.203136. [Article in Ukrainian].
National Cancer Institute. [Cancer in Ukraine, 2020-2021. Morbidity, mortality, performance indicators of the oncology service]. Bulletin of the National Cancer Registry of Ukraine No. 23. Kyiv: National Cancer Institute. Project manager Z.P.
Fedorenko; 2022. 129 p. [In Ukrainian].
Obid R, Redlich M, Tomeh C. The Treatment of Laryngeal Cancer. Oral Maxillofac Surg Clin North Am. 2019;31(1):1-11. doi: 10.1016/j.coms.2018.09.001.
Qi H, Chen W, Zhang C, Zheng X, Peng C, Zhao Q, Guo Y, Wu Y, Gao W, Wang B. Epidemiological Analysis of 1234 Cases of Laryngeal Cancer in Shanxi Province, China. Cancer Control. 2021; 28:10732748211041236. doi:10.1177/10732748211041236.
Smith L, Cata JP, Forget P. Immunological Insights into Opioid-Free Anaesthesia in Oncological Surgery: A Scoping Review. Curr Oncol Rep. 2022;24(10):1327-36. doi:10.1007/s11912-022-01300-5.
Stephens M, Montgomery J, Urquhart CS. Management of elective laryngectomy. BJA Education. 2017;17:306-11. doi:https://doi.org/10.1093/ bjaed/mkx014. Thong ISK, Jensen MP, Miró J, Tan G. The validity of pain intensity measures: what do the NRS, VAS, VRS, and FPS-R measure? Scand J Pain. 2018;18(1):99-107. doi: 10.1515/sjpain-2018-0012.