НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ ЖУРНАЛ

| рус | eng |

 

 
Головна сторінка Редакційна етика Авторам Поточний номер Архів Контакти

№6(5) 2022

Повернутися у номер


DOI 10.37219/2528-8253-2022-6-57

Лета О.І., Кошель І.В.
Стан мікробіому носоглотки у здорових осіб та пацієнтів з хронічним назофарингітом
Лета Олексій Іванович
Івано-Франківський Національний медичний університет
Аспірант кафедри оториноларингології з курсом хірургії голови та шиї
Email: leta.aleksey@gmail.com
https://orcid.org/0000-0002-8761-7446

Кошель Іванна Василівна
Івано-Франківський Національний медичний університет
Доцент кафедри терапії і сімейної медицини
Доктор медичних наук
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5466-4537

Анотація

Актуальність: Захворюваність на хронічний назофарингіт (ХНФ) у дитячому віці має тенденцію до збільшення, а операція видалення аденоїдів є однією з найчастіших серед усіх операцій у дітей. Стан мікробіому носоглотки відіграє значну роль у розвитку запальних процесів носоглотки та гіпертрофії аденоїдів і вважається, що через його корекцію можна добитись успіху в консервативному лікуванні і профілактиці рецидивів після оперативного. Традиційні культуральні дослідження не можуть характеризувати реальний мікробіом. Тому вивчення кількісного і якісного його складу має велике значення для визначення лікувальної тактики.
Мета дослідження: дослідити стан мікробіому носоглотки у пацієнтів із ХНФ, асоційованим з вірусом Епштейна-Барр, а також співставити його характеристики із ступенем тяжкості перебігу захворювання.
Матеріали та методи: До дослідження включено 20 здорових осіб та 32 пацієнта, у яких був діагностований ХНФ, асоційований з вірусом Епштейна-Барр. Вивчався якісний склад мікрофлори носоглотки та її кількісні характеристики шляхом визначення титрів колоній утворюючих одиниць (КУО). Отримані результати співставлялись із особливостями клінічного перебігу захворювання.
Результати: У здорових осіб контрольної групи основу мікробіому носоглотки складають Lactobacillus spp., Bifidobacterium spp., S. salivarius, які відносяться до коменсальних мікроорганізмів. У пацієнтів із легким перебігом ХНФ відмічається збереження популяційного рівня коменсальної флори: лактобактерій, біфідобактерій, слинних стрептококів та поява умовно патогенної флори (Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis, Streptococcus pyogenes, Escherichia coli) у невисоких титрах. При середньо-тяжкому перебігу відмічається різке зниження популяційного рівня коменсальної флори та зростання титру умовно патогенної флори до популяційного рівня коменсалів. При тяжкому перебігу відмічається
збереження високих титрів умовно патогенної флори, повна відсутність коменсальної та поява патогенної мікрофлори (Pneumococcus pneumoniae, Haemophilus influenzae, Pseudomonas aeruginosa та дріжджоподібних грибів роду Candida). У всіх пацієнтів наявність порушень мікробіому, незалежно від кількісних і якісних його змін, супроводжується гіпертрофією глоткового мигдалика
Висновки: Порушення мікробіому, тобто зміна кількісного та якісного складу мікроорганізмів у пацієнтів із ХНФ має важливе значення у особливостях перебігу захворювання. Незначні змін, що визначаються зниженням рівня коменсальної флори асоційовані із легким перебігом захворювання. При значному зменшенні рівня коменсалів і появі умовно патогенної флори відмічається середньо-тяжкий перебіг.
Повна відсутність коменсальної флори, високі титри умовно-патогенної та поява патогенної флори в асо-
ціації з грибами Candida, характеризуються тяжким перебігом.

Ключові слова

хронічний назофарингіт, мікробіом, бактеріальні патогени.


Література

  1. Schupper AJ, Nation J, Pransky S. Adenoidectomy in Children: What Is the Evidence and What IS its Role? Curr Otorhinolaryngol Rep. 2018;6(1):64-73. doi: 10.1007/s40136-018-0190-8.
  2. Flynn M, Dooley J. The microbiome of the nasopharynx. J Med Microbiol. 2021;70(6):001368.
    doi: 10.1099/jmm.0.001368.
  3. Man WH, Clerc M, de Steenhuijsen Piters WAA, van Houten MA, Chu MLJN, Kool J, et al. Loss of microbial topography between oral and nasopharyngeal microbiota and development of respiratory infections early in life. Am J Respir Crit Care
    Med. 2019;200:760-70. doi: 10.1164/rccm.2 01810-1993OC.
  4. Esposito S, Principi N. Impact of nasopharyngeal microbiota on the development of respiratory tract diseases. Eur J Clin Microbiol Infect Dis. 2018; 37(1):1-7. doi: 10.1007/s10096-017-3076-7.
  5. Dekker A, Verheij T, van der Velden A. Inappropriate antibiotic prescription for respiratory tract indications: most prominent in adult patients. Fam Pract. 2015;32:401-7. doi: 10.1093/fampra/ cmv019.
  6. Ozkan J, Willcox M, Coroneo M. A comparative analysis of the cephalic microbiome: The ocular, aural, nasal/nasopharyngeal, oral and facial dermal niches. Exp Eye Res. 2022;220:109130. doi: 10.1016/j.exer.2022.109130.
  7. Samarrai R, Frank S, Lum A, Woodis K, Weinstock G, Roberts D. Defining the microbiome of the head and neck: A contemporary review. Am J Otolaryngol. 2022;43(1):103224. doi: 10.1016/j.amjoto.2021.103224.
  8. Dubourg G, Edouard S, Raoult D. Relationship between nasopharyngeal microbiota and patient's susceptibility to viral infection. Expert Rev Anti Infect Ther. 2019;17(6):437-447. doi: 10.1080/14787210.2019.1621168.
  9. Tozzi AE, Del Chierico F, Pandolfi E, Reddel S, Gesualdo F, Gardini S, et al. Nasopharyngeal microbiota in hospitalized children with Bordetella pertussis and Rhinovirus infection. Sci Rep. 2021; 11(1):22858. doi: 10.1038/s41598-021-02322-y.
  10. Ressing ME, van Gent M, Gram AM, Hooykaas MJG, Piersma SJ, Wiertz EJHJ. Immune Evasion by Epstein-Barr Virus. Current Topics in Microbiology and Immunology. 2015;391:355-81. doi: 10.1007/978-3-319-22834-1_12.
  11. Günel C, Kırdar S, Ömürlü İK, Ağdaş F. Detection of the Epstein-Barr virus, Human Bocavirus and novel KI and KU polyomaviruses in adenotonsillar tissues. Int J Pediatr Otorhinolaryngol. 2015; 79(3):423-7. doi:10.1016/j.ijporl.2015.01.007.
  12. Jamiyan T, Nakazato Y, Kuroda H, Kojima M, Imai Y. Characterist ic Histological Findings of Asymptomat ic EBV-associated Lymphoproliferative Disorders in Tonsils. J Clin Exp Hematop. 2018;58(3):122-7. doi: 10.3960/jslrt.18017.
  13. Cleary DW, Clarke SC. The nasopharyngeal microbiome. Emerg Top Life Sci. 2017;1(4):297-312. doi:10.1042/ETLS20170041.
  14. Edouard S, Million M, Bachar D, Dubourg G, Michelle C, Ninove L. et al. The nasopharyngeal microbiota in patients with viral respiratory tract infections is enriched in bacterial pathogens. Eur J Clin Microbiol Infect Dis. 2018;37(9):1725-33.
    doi: 10.1007/s10096-018-3305-8.
  15. Dubourg G, Edouard S, Raoult D. Relationship between nasopharyngeal microbiota and patient's susceptibility to viral infection. Expert Rev Anti Infect Ther. 2019;17(6):437-47. doi: 10.1080/14787210.2019.1621168.
  16. Chapman TJ, Morris MC, Xu L, Pichichero ME. Nasopharyngeal colonization with pathobionts is associated with susceptibility to respiratory illnesses in young children. PLoS One. 2020;15(12): e0243942. doi: 10.1371/journal.pone.0243942.
  17. Huang CC, Chang TH, Lee CY, Wu PW, Chen CL, Lee TJ. et al. Tissue microbiota in nasopharyngeal adenoid and its association with pneumococcal carriage. Microb Pathog. 2021;157:104999. doi: 10. 1016/j.micpath.2021.104999.
  18. McCauley KE, DeMuri G, Lynch K, Fadrosh DW, Santee C, Nagalingam NN, et al. Moraxelladominated pediatric nasopharyngeal microbiota associate with upper respiratory infection and sinusitis. PLoS One. 2021;16(12):e0261179. doi: 10.1371/ journal.pone.0261179.
  19. Kim SK, Hong SJ, Pak KH, Hong SM. Analysis of the Microbiome in the Adenoids of Korean Children with Otitis Media with Effusion. J Int Adv Otol. 2019;15(3):379-385. doi: 10.5152/iao.2019.6650.
  20. Johnston JJ, Douglas R. Adenotonsillar microbiome: an update. Postgrad Med J. 2018;94(1113):398-403. doi:10.1136/postgradmedj-2018-135602.
  21. Henares D, Brotons P, de Sevilla MF, Fernandez Lopez A, Hernandez-Bou S, Perez-Argüello A, Mira A, Muñoz-Almagro C, Cabrera-Rubio R. Differential nasopharyngeal microbiota composition in children according to respiratory health status. Microb Genom. 2021;7(10):000661. doi: 10.1099/ mgen.0.000661.
  22. Flynn M, Hooper G. Antimicrobial stewardship though FeverPAIN score: Successes and challenges in secondary care. Clin Infect Practice. 2020: 7(10):100024. doi: 10.1016/j.clinpr.2020.100024.
  23. S2k-Leitlinie 017/024: Therapie entzündlicher Erkrankungen der Gaumenmandeln-Tonsillitis [Therapy of inflammatory diseases of the palatal tonsils – Tonsillitis]. Available from: https://register.awmf.org/de/leitlinien/detail/017-024.
 

© 2019, ГО «Українське наукове медичне товариство лікарів-оториноларингологів»