№1(2) 2019
Повернутися у номер
|
DOI 10.37219/2528-8253-2019-1-42 |
Арифов С.С., Расулов А.Б.
Сравнительный анализ некоторых методов хирургического лечения вазомоторного
ринита
|
Арифов Сайфутдин Сайдазимович, Ташкентский институт
усовершенствования врачей.
E-mail: sarifov@mail.ru
Расулов Алексей Борисович
Ташкентский институт усовершенствования врачей, кафедра оториноларин-гологии,
ассистент.
E-mail: rasulov.alexey@gmail.com |
|
Анотація
Серед хронічних форм риніту велике значення має вазомоторний риніт (ВР),
який є найбільш поширеною формою хронічного неалергічного риніту, і
клініцисту доводиться стикатися з ним постійно.
Лікування ВР – складна і багато в чому не вирішена проблема, що ставить це
захворювання до числа важливих проблем сучасної ринології. Розмаїття
методів, які використовуються в лікуванні хворих на ВР, підтверджує
складність вибору оптимального методу і проблематичність отримання стійкого
результату в залежності від обраного методу. Часто хірургічне лікування
хворих з різними формами хронічного риніту є єдино ефективним методом. В
даний час арсенал способів і засобів хірургічного впливу на носові раковини
досить широкий і різноманітний.
Мета дослідження: вивчити в порівняльному аспекті функціональний стан
порожнини носа після проведення деяких методів хірургічного лікування хворих
на ВР.
Матеріал і методи: дослідження проведено в клініці кафедри
оториноларингології ТашІУВ у 43 пацієнтів з ВР
віком від 20 до 46 років, середній вік – 28,0±1,3 роки. Всім пацієнтам з ВР,
включеним до дослідження, після збору скарг і
анамнезу були зроблені ендоскопічне дослідження порожнини носа і носоглотки,
комп'ютерна томограма носа і ННП, загальноприйняті лабораторні дослідження і
мікроскопія мазка-відбитка з порожнини носа на
еозинофіли. Досліджували дихальну (комп'ютерна ринопневмотахометрія),
транспортну (сахаріновий тест) функції слизової оболонки порожнини носа,
проводили адреналінову пробу і пробу Мука (визначення консистенції ННР і
реакції на натискання пуговчатим зондом).
Результати: Проведені дослідження показали найбільшу ефективність
лазерної коагуляції при ВР. Після лазерних операцій відмічено тривале і
стійке поліпшення функцій порожнини носа, при цьому не
було негативного впливу на слизову оболонку порожнини носа, що
знаходило відображення на темпах відновлення як носового дихання, так і
мукоциліарного кліренсу. Добра переносимість лазерної коагуляції,
відсутність необхідності спостереження і догляду за порожниною носа в
післяопераційному періоді, можливість амбулаторного проведення дозволяє
рекомендувати даний вид впливу як метод вибору при хірургічному лікуванні
хворих на ВР.
Простота виконання підслизової вазотомії, доступність інструментів для
проведення, відновлення вільного носового дихання і позитивний вплив на
функціональний стан порожнини носа, хоч і більш повільні, в порівнянні з
лазерною коагуляцією, мінімальні побічні ефекти ставить її в один ряд з
лазерним впливом за ефективністю. Необхідність
використання тампонів після операції знижує якість життя пацієнтів,
перебування в стаціонарі і необхідність спостереження за хворими в ранньому
післяопераційному періоді робить цю операцію суто
стаціонарною.
Електрокаустика продемонструвала в нашому дослідженні негативний вплив на
функції порожнини носа, хоча, звичайно, певне поліпшення носового дихання
мало місце, але вираженість і швидкість поліпшення були значно меншими, ніж
при проведенні лазерної коагуляції і підслизової вазотомії. Найбільш
повільне і неповне відновлення мукоциліарного кліренсу порожнини носа ще раз
підкреслює програшність цього методу.
Висновок: оцінка віддалених результатів хірургічного лікування за
сукупністю впливу на респіраторну і транспортну функції порожнини носа, а
також на клінічні прояви ВР дозволяє рекомендувати лазерну коагуляцію як
найбільш оптимальний метод, що забезпечує тривалий і стійкий ефект впливу
при лікуванні хворих на ВР. Альтернативою ж можна
прийняти підслизову вазотомію носових раковин. |
|
Ключові слова
вазомоторний риніт, хірургічні методи лікування, функції порожнини носа. |
 |
|
Література
- Гаращенко ТИ. Мукоактивные препараты в лечении заболеваний носа и
околоносовых пазух. Русский медицинский журнал. 2001;9(19): 806-8.
- Гаращенко ТИ, Богомильский МР, Минаев ВП. Лечение ЛОР-заболеваний с
использованием лазерных скальпелей. Пособие для врачей. Тверь:
Губернская медицина; 2001. 52 с.
- Карпищенко СА, Рябова МА, Верещагина ОЕ, Улупов МЮ. Лазерная
хирургия в оториноларингологии. Уч. пособие. СПб.: Эскулап; 2012.
- Лопатин АС. Алгоритм диагностики и лечения аллергического и
вазомоторного ринита. Рос. мед. журн. 2002;10(17):761-6.
- Мареев ОВ, Луцевич СИ, Мареев ГО, Ивлев ИИ. Дифференциальная
диагностика хронического гипертрофического ринита при помощи лазерной
допплеровской флоуметрии. XVII съезд оториноларингологов России:
Материалы
съезда. Санкт-Петербург; 2006: 304.
- Пискунов СЗ, Пискунов ГЗ. Клиническая ринология. Москва: Миклош;
2002. 390 с.
- Плужников М.С. Консервативные и хирургические методы в ринологии.
Москва: Мед Масс Медиа; 2005. 440 с.
- Пухлик С.М. Нарушения носового дыхания у детей и современные способы
его коррекции. Здоровье ребенка. 2012;38(3). Доступно:
http://www.mif-ua.com/archive/article/28116.
- Солдатов И.Б., Шпигель А.С., Пшеницына Г.К., Осипов Л.Б.
Использование антигомотоксических средств в лечении вазомоторного ринита.
Рос. ринология. 1997;(2):49.
- Jaradeh SS, Smith TL, Torrico L, Prieto TE, Loehrl TA, Darling RJ,
et al. Autonomic nervous system evaluation of patients with vasomotor
rhinitis. Laryngoscope. 2000 Nov;110(11):1828-31. doi:
10.1097/00005537-200011000-00012.
- Lal D, Corey JP. Vasomotor rhinitis update. Curr Opin Otolaryngol
Head Neck Surg. 2004 Jun;12(3):243-7.
- Settipane RA. Rhinitis: a dose of epidemiological reality. Allergy
Asthma Proc. 2003 May-Jun;24(3):147-54.
|
|
