№5-6(3) 2020
Повернутися у номер
|
DOI 10.37219/2528-8253-2020-6-25 |
Шидловська Т.А., Волкова Т.В.
Скарги хворих при функціональних порушеннях голосоутворення, які
супроводжуються гіпотонусним станом голосового апарату |
Шидловська Тетяна Анатоліївна
ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України»
Головний науковий співробітник лабораторії професійних порушень голосу та
слуху (з групоюфоніатрії)
Доктор медичних наук, професор
E-mail: doctor_sh@ukr.net
Orchid ID: https://orcid.org/0000-0002-7894-359X
Волкова Тетяна Василівна
ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України»
Молодший науковий співробітник лабораторії професійних порушень голосу та
слуху (з групоюфоніатрії)
E-mail: amtc@kndio.kiev.ua
Orchid ID: https://orcid.org/0000-0002-3830-1533 |
|
Анотація
Актуальність: Функціональна гіпотонусна дистонія, особливо хронічна (ХФГД)
є найбільш розповсюдженою нозологією серед усіх функціональних порушень
голосоутворення, вона нерідко ускладнюється і має досить тяжкий перебіг,
значно погіршує голосову функцію і загальний стан пацієнтів.
Матеріали і методи: Проведено детальне опитування 123 хворих на ХФГД,
які були розподілені на 4 групи в залежності від ступеня порушень у
голосовому апараті: 1-а група – 25 осіб з незначними порушеннями, 2-а – 33
пацієнти з більш вираженою дискоординацією моторики гортані, 3-а – 34
пацієнти з ускладненим перебігомХФГД (передвузликовий стан, вузлики,
витончення медіального краю), 4-а – 31 пацієнт з ускладненим перебігом – з
вузликами, передвузликовим станом та вираженим у різному ступені
гіпертонусом вестибулярного відділу гортані.
Результати та їх обговорення: В 1-й групі скарги на виражену
захриплість мали місце у 44,0 %, тоді як в 2-й – у 48,5 %; в 3-й – у 64,7 %,
в 4-й – у 77,4 %. Періодичну відсутність голосу відзначали 32,0% пацієнтів
1-ї групи; 42,4 % - 2-ї; 52,9 % - 3-ї; 67,7% - 4-ї груп. В 1-й групі на
неприємні відчуття в області гортані, подразнення, сухість та “клубок” в
горлі висували скарги 56,0 % обстежених, в 2-й групі таких було 60,6 %, в
3-й – 70,6 %, в 4-й – 74,2 %. Періодичні больові відчуття в області гортані,
переважно пов’язані з голосовим навантаженням, відзначали 24,0 % хворих 1-ї
групи; 30,3 % - 2-ї; 41,2 % - 3-ї і 51,6 % - 4-ї групи. Отже, вираженість
цих симптомів зростала паралельно з погіршенням стану голосового апарата.
На “голосову втому” скаржились 72,0% осіб 1-ї групи; 60,6 % – 2-ї; 70,6 % -
3-ї; 90,3 % - 4-ї. На періодичне покашлювання, пов’язане з голосовим
навантаженням або з бажанням “розговоритися” вранці в 1-й групі скаржились
40,0 % пацієнтів, в 2-й – 39,4 %, в 3-й –44,1 % і в 4-й – 54,8 % пацієнтів.
Напруження в м’язах шиї при фонації відчували 16 % хворих 1-ї групи; 36,4 %
- 2-ї; 52,9 % - 3-ї та 70,9 % - 4-ї груп. Отже, найбільш вираженими такі
відчуття були у пацієнтів з гіпертонусом вестибулярного відділу гортані.
Що стосується загальних скарг, в 1-й групі хворі найбільше скаржилися на
головний біль (в 52,0 % випадків), важкість в голові (44,0 %), дратівливість
та емоційність (56 %). В 2-й групі пацієнти найчастіше висували скарги на
головний біль (57,6 %), порушення сну (48,5 %), дратівливість та емоційність
(57,6 %). В 3-й групі головний біль турбував хворих в 67,6 % випадків,
важкість в голові – в 58,8 %, порушення сну – в 58,8 %, дратівливість та
емоційність – в 70,6 %. В 4-й групі пацієнти в переважній більшості висували
скарги на головний біль (77,4 %), важкість в голові (67,7 %), порушення сну
(74,2 %), дратівливість та емоційність (87,1 %), метеозалежність (67,7%).
Отже, “загальні” скарги частіше турбували хворих на ФГД з ускладненим
перебігом (3-я та 4-а групи), особливо це стосується головного болю,
порушення сну, дратівливості, емоційності та метеозалежності. Це свідчить
про доцільність врахування стану центральної нервової
системи та серцево-судинної системи при лікуванні хворих з ускладненим
перебігом ФГД та вираженими розладами голосоутворення.
Таким чином, в обстежених групах хворих на ХФГД відмічається тенденція до
зростання кількості скарг як місцевого, так і, особливо, загального
характеру – від 1-ї до 4-ї групи. Серед місцевих скарг особливо це
стосується скарг на виражену захриплість, напруження в м’язах шиї, больові
відчуття в області гортані при фонації та в’язке мокротиння на голосових
складках, а також періодичну відсутність голосу. Серед загальних скарг
найбільшу динаміку зростання від 1-ї до 4-ї групи демонстрували скарги на
головний біль, порушення сну, дратівливість та метеозалежність. Отримані
дані будуть корисними для підвищення якості діагностики функціональних
голосових порушень, а також можуть бути використаними при профвідборі осіб
голосомовних професій та вирішення питань трудової експертизи.
Висновки:
1) у пацієнтів з ХФГД усіх досліджуваних груп найбільш частими серед
місцевих скарг є виражена захриплість, голосова втома та дискомфорт
голосового апарата (подразнення, сухість, в’язке мокротиння, напруження
м’язів), а серед загальних – головний біль, порушення сну та дратівливість;
2) частота і вираженість практично всіх досліджуваних скарг, як загальних,
так і місцевих, наростала у обстежених з порушеннями голосоутворення від 1-ї
групи (більш легкий перебіг ХФГД) до 4-ї (ускладнений тяжкий перебіг ХФГД),
але особливо це стосувалось вираженої захриплості, голосової втоми,
напруження у м’язах шиї при фонації, відчуття подразнення та болю в області
гортані серед місцевих скарг та головного болю, порушення сну,
метеозалежності та дратівливості – серед загальних скарг;
3) паралельно з погіршенням стану голосового апарата наростає наявність
значної кількості скарг на головний біль, важкість в голові, дратівливість,
порушення сну, метеозалежність та інших, що може свідчити про порушення
діяльності центральної нервової системи та мозкового кровообігу у
обстежуваних хворих з тяжкими порушеннями у функціонуванні системи
голосоутворення. |
|
Ключові слова
функціональна гіпотонусна дисфонія, порушення голосу, голосовий апарат. |
|
Література
- Vasilenko YuS. [Voice phoniatric aspect]. Moscow: Aenergoizdat;
2002. 480 p. [In Russian].
- Rumyantsev VV, Besstolkova ОS. [Voice acoustic indicators at
different age periods in adults and their forecasting]. Russian
otolaryngology: 2015; 74(1):118-23. [Article in Russian].
- Shydlovska TA. [Functional Voice Disorders]. Kiev: Logos; 2011. [In
Ukrainian].
- Shydlovska TA, Volkova TV. [Dynamic of video laryngostroboscopy
indicators during complex treatment of patients having persistent
functional dysphonia, accompanied by persistent hypotonus of vocal
apparatus]. Zhurnal ushnyh, nosovyh
i gorlovyh boleznej. 2012; (6):32-9. [Article in Ukrainian].
- Shydlovska TA, Volkova TV. [Сomplex treatment of patients having
persistent functional dysphonia, accompanied by severe hypotonus of
vocal apparatus]. Zhurnal ushnyh, nosovyh i gorlovyh boleznej.
2013;(1):30-8. [Article in Ukrainian].
- Cohen SM, Pitman MJ, Noordzij JP, Coureny M. Management of disfonic
patients by otolaryngologists. Otolaryngology. Head Neck Surgery.
2012;147(2):289-94. doi: 10.1177/0194599812440780.
- Szkielkowska A, Krasnodebska P, Miaskiewicz B, Skarzynski H.
Electroglottography in the diagnosis of functional dysphonia. Eur Arch
Otorhinolaryngol. 2018 Oct;275(10):2523-2528. doi:
10.1007/s00405-018-5012-6.
- Anderson S, Parbery-clark A, Yi HG, Kraus N. A neural basis of
speech-in-noise perception in older adults. Ear Hear. Nov-Dec
2011;32(6):750-7. doi: 10.1097/AUD.0b013e31822229d3.
- Sanju HK, Bohra V, Sinha SK. Speech evoked auditory brainstem
response and gap detection threshold in middle-aged individual. Eur Arch
Otorhinolaryngol. 2017 Apr;274(4):2041-2048. doi:
10.1007/s00405-016-4402-x.
- Kumar NA, Gururaj K, Mehta G, Sinha SK. Effect of repetition rate on
speech evoked auditory brainstem response in younger and middle aged
individuals. Audiol Res. 2014 Sep 18;4(1):106. doi:
10.4081/audiores.2014.106.
- Kumar P, Anil SP, Grover V, Sanju HK, Sinha S. Cortical and subcortical processing of short duration speech stimuli in trained rock
musicians: a pilot study. Eur Arch Otorhinolaryngol. 2017
Feb;274(2):1153-1160.
doi: 10.1007/s00405-016-4285-x.
|
|
