НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ ЖУРНАЛ

| рус | eng |

 

 
Головна сторінка Редакційна етика Авторам Поточний номер Архів Контакти

№1(4) 2021

Повернутися у номер


DOI 10.37219/2528-8253-2021-1-46
Шкорботун Я.В., Скорик М.А.
Особливості хімічного складу грибкових тіл навколоносових синусів
Шкорботун Ярослав Володимирович
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України.
Доцент кафедри оториноларингології.
Державна наукова установа «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами.
Завідувач отоларингологічного відділення КДЦ, старший науковий співробітник наукового відділу малоінвазивної хірургії
Кандидат медичних наук, доцент
Email: lorkiev@ukr.net
Orchid ID: http://orcid.org/0000-0002-3103-7194

Скорик Микола Анатолійович
Інститут металофізики НАН України імені Г.В. Курдюмова, м.Київ
Керівник лабораторії електронної мікроскопії
Email: mykolaskor@gmail.com

Анотація

Вступ: Значення грибкової мікрофлори в розвитку хронічних риносинуситів має тенденцію до зростання.
Мета дослідження: Для визначення зв’язку грибкових синуситів із попереднім ендодонтичним лікуванням нами проведено вивчення хімічного складу ділянок грибкових тіл одонтогенного та неодонтогенного походження.
Методи і матеріали: Досліджено методом електронної мікроскопії та масспектрометрії 7 видів найбільш поширених стоматологічних ендодонтичних матеріалів та 32 грибкових тіл, видалених із навколоносових синусів у пацієнтів: 22 були з верхньощелепного синусу у осіб з імовірною одонтогенною причиною захворювання (1-а група), та 10 – з виключенням одонтогенного фактору (5 – із верхньощелепного синусу (2-а група) та 5 – зі сфеноїдального (3-я група).
Отримані результати та їх обговорення: У грибкових тілах у ділянках з підвищеної променевою щільністю її рівень у 1-й групі склав 1173,6±257,9 HU, у 2-й та 3-й групах – 283,2±21,8HU та 262,6±3HU, відповідно, а фоновий рівень у всіх групах не відрізнявся і складав від 50,1 до 55,0 HU.
Встановлено, що у всіх досліджених стоматологічних матеріалах відмічався вміст Zn із масовою часткою від 0,71±0,42% до 85,51±0,05% в залежності від виду матеріалу.
При аналізі структури фрагментів грибкових тіл із ділянок з фоновим рівнем променевої щільності у пацієнтів всіх трьох груп відмічалась її гомогенність та відсутність кристалічних включень.
На відміну від них, у фрагментах грибкових тіл із ділянок підвищеною променевою щільністю відмічалась значна кількість кристалів у осіб із встановленим одонтогенним фактором (1-а група) і їх відсутність у матеріалі з 2-ї та 3-ї груп.
В складі зразків грибкових тіл із ділянок з підвищеною променевою щільністю встановлено, що у 1-й групі у 10 зразках (45,45%) виявлявся значимий вміст цинку (усереднена масова частка – 23,71±4,45%), а кальцій виявлений у 40,9% зразків на рівні 3,8±1,33%.
Хімічний склад ділянок грибкових тіл з підвищеною променевою щільністю у осіб із виключеним одонтогенним фактором (2-а та 3-я групи) був схожим і характеризувався наявністю кальцію із ділянок з підвищеним рівнем променевої щільності 24,38±6,22%, та 22,04±5,72%, в той час, як фоновий рівень складав: 2-а група – 1,26±0,33%; 3-я група –0,90±0,34%. Цинк та хімічні елементи – маркери стоматологічних матеріалів – у 2-й та 3-й групах не виявлялись.
Висновки: Всі обстежені нами стоматологічні матеріали містили у своєму складі Zn та хімічні елементи, не характерні для тканин біологічного походження (Ba, Zr, W, Co) або ж Ti, Al у кількостях, що суттєво перевищують такі у біологічних тканинах, вміст яких може зумовлювати підвищену рентгенологічну щільність тканини грибкового тіла.
Підвищений вміст Zn та Сa виявлявся у 45,45% та 40,9% зразків грибкових тіл одонтогенного походження, а у практично всіх зразках грибкових тіл неодонтогенного походження не залежно від локалізації синусу (верхньощелеповий чи сфеноїдальний) виявлявся Сa, що дозволяє передбачити абсорбцію вказаних хімічних елементів із оточуючих грибкове тіло тканин, як основний механізм їх накопичення у концентраціях, що спричиняють формування ділянок підвищеної променевої щільності.

Ключові слова

грибкове тіло, синусит, електронна мікроскопія, масспектрометрія, ендодонтичні матеріали, цинк, кальцій.


Література

  1. Sharif MS, Ali S, Nisar H. Frequency of Granulomatous Invasive Fungal Sinusitis in Patients with Clinical Suspicion of Chronic
    Fungal Rhinosinusitis. Cureus. 2019;11(5):e4757. Published 2019 May 25. doi:10.7759/cureus.4757.
  2. Fanucci E, Nezzo M, Neroni L, Montesani L Jr, Ottria L, Gargari M. Diagnosis and treatment of paranasal sinus fungus ball of odontogenic origin: case report. Oral Implantol (Rome). 2014 Apr 4;6(3):63-6.
  3. Yoon YH, Xu J, Park SK, Heo JH, Kim YM, Rha K-S. A retrospective analysis of 538 sinonasal fungus ball cases treated at a single tertiary medical center in Korea (1996-2015). International Forum of Allergy & Rhinology. 2017 Nov;7(11):1070-
    1075. DOI: 10.1002/alr.22007.
  4. Salamah MA, Alsarraj M, Alsolami N, Hanbazazah K, Alharbi AM, Khalifah WSr. Clinical, Radiological, and Histopathological Patterns of Allergic Fungal Sinusitis: A Single-Center Retrospective Study. Cureus, 2020;12(7), e9233.
    doi.org/10.7759/cureus.9233.
  5. Grosjean P, Weber R. Fungus balls of the paranasal sinuses: a review. Eur Arch Otorhinolaryngol. 2007 May;264(5):461-70. doi: 10.1007/s00405-007-0281-5.
  6. Nicolai P, Mensi M, Marsili F, Piccioni M, Salgarello S, Gilberti E, et al. Maxillary fungus ball: zinc-oxide endodontic materials as a risk factor. Acta Otorhinolaryngol Ital. 2015 Apr;35(2):93-6.
  7. Jiang Z, Zhang K, Huang W, Yuan Q. A Preliminary Study on Sinus Fungus Ball with Micro CT and X-Ray Fluorescence Technique. PLoSONE. 2016;11(3):e0148515. doi:10.1371/journal. pone.0148515.
  8. Montone KT. Pathology of Fungal Rhinosinusitis: A Review. Head and neck pathology. 2016;10(1), 40-6.
    doi: 10.1007/s12105-016-0690-0.
  9. Chakrabarti A, Denning DW, Ferguson BJ, Ponikau J, Buzina W, Kita H, et al. Fungal rhinosinusitis: a categorization and definitional schema addressing current controversies. Laryngoscope. 2009 Sep;119(9):1809-18.
    doi: 10.1002/lary.20520.
  10. Mitin Yu, Krynychko L, Liventsov V, Aksionova N, Krynychko F, Motailo O. [Micetoma vs Aspergillus – who digs a pit for others may fall himself there in.] Suchasna stomatolohiya. 2015;(1):59-61. [Article in Ryssian]. Available from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ss_2015_1_14.
  11. Yamauchi T, Tani A, Yokoyama Sh, Ogawa H. Assessment of noninvasive chronic fungal rhinosinusitis by cone beam CT: comparison with multidetector CT findings. Fukushima J Med Sci. 2017 Aug 9;63(2):100-105. doi: 10.5387/fms.2016-16.
  12. Shkorbotun YaV, Skoryk MA. Features of diagnostics of fungal ball of paranasal sinuses of iatrogenic genesis. Otorhinolaryngology. 2020;(5-6):4-11. DOI 10.37219/2528-8253-2020-6-04.
  13. Grjibovski AM, Ivanov SV. Gorbatova MA. [Descriptive statistics using statistica and spss software]. Science&Healthcare. 2016; 1: [Article in Russian]. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/opisatelnaya-statistika-s-ispolzovaniem-pake-
    tov-statisticheskih-programm-statistica-i-spss.
  14. Churin BV. [Biologically active chemical elements in mammalian metabolism]. Mezhdunarodnyiy zhurnal prikladnyih i fundamentalnyih issledovaniy. 2017;(8-2):237-42. doi:10.17513/mjpfi.11792. Available from: http://www.applied-re-
    search.ru/ru/article/view?id=11792. [Article in Russian].
  15. Dindo M, Costanzi E, Pieroni M, Costantini C, Annunziato G, Bruno A, et al. Biochemical Characterization of Aspergillus fumigatus AroH, a Putative Aromatic Amino Acid Aminotransferase. Front. Mol. Biosci. 2018;5:104. doi: 10.3389/
    fmolb.2018.00104.
  16. Todoriko LD, Shevchenko OS, Ovcharenko IA. [Morphological mechanisms of destruction of the connective tissue of the lungs in tuberculosis]. Infusion&Chemotherapy 2019;2:14-20. DOI: 10.32902/2663-0338-2019-2-14-20. [Article in
    Ukrainian].
  17. Kuzyk YuI. [Use of matrix metalloproteinase-9 (MMP-9) and its tissue inhibitor (TIMP-1) in the pathomorphological diagnosis of carotid pathology: literature review and own observations]. Patologiya. 2016;1(36):37-44.
    DOI: 10.14739/2310-1237.2016.1.71935. [Article in Russian].
  18. Naumenko AМ, Krynychko LR, Rezmak M. Treatment of patients with the cycle of the supermontal arm of the ontogenic genesis. Ukrainian scientific medical youth journal. 2019;1(109):18-24. doi.org/10.32345/USMYJ.1(109).2019.18-24.
  19. Cui H, Liu X, Li K, Cao T-T, Cui C, Wang J-Y. Mechanism of Hg (II), Cd (II) and Pb (II) ions sorption from aqueous solutions by Aspergillus niger spores. Separation Science and Technology. 2020;55(5):1-12. https://doi.org/10.1080/01496395
    .2019.1576733.
  20. Xue WN, Peng YB. Study on Environmental Materials with Aspergillusniger as Adsorbent for Sequestering Pb (II) from Aqueous Solution. AMR 2013;676:119-23. https://doi.org/10.4028/www.scientific.net/amr.676.119.
 

© 2019, ГО «Українське наукове медичне товариство лікарів-оториноларингологів»