НАУЧНО-ПРАКТИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ

| укр | eng |

 

 
Главная страница Редакционная этика Авторам Текущий номер Архив Контакты

№5(5) 2022

Вернутся в номер


DOI 10.37219/2528-8253-2022-5-55

Заболотний Д.І., Цимбалюк Є.М., Кізім В.В.
Голосова реабілітація хворих після ларингектомії: проблеми, ускладнення та шляхи їх усунення
Заболотний Дмитро Ілліч
Державна установа «Інститутотоларингологіїім. проф. О.С. КоломійченкаНаціональної академії медичних наукУкраїни»
Директор
Доктор медичних наук, професор, академік НАМН України
E-mail: amtc@kndio.kiev.ua
https://www.scopus.com/authid/detail.uri?authorId=6701512931
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-9429-4414

Цимбалюк Євгенія Миколаївна
Державна установа «Інститут отоларингологии ім. проф. О.С. Коломійченка Національної академії медичних наук Украины»
Відділ онкопатології ЛОР-органів
Науковий співробітник
email: ecimbaliuk@gmail.com

Кізім Володимир Валентинович
ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України»
Відділ ЛОР-онкопатології, лікар отоларинголог-онколог
Кандидат медичних наук, доцент
E-mail: vvkizim@gmail.com

Аннотация

Актуальність: В Україні, згідно канцер-реєстру, залишається високий рівень захворюваності на рак гортані та гортанної частини глотки, що має тенденцію до постійного зростання. Переважна більшість випадків злоякісних пухлин гортані (60-75% ) діагностується в 3-4 стадії захворювання, коли основним методом лікування є ларингектомія. Операція, необхідна з онкологічних позицій, призводить до глибокої інвалідизації хворого – втрати голосу. Це є основною причиною відмови від радикальної операції. Новим етапом реабілітації голосу після ларингектомії стало впровадження хірургічних методів – трахеостравохідного (ТСШ) і трахеоглоткового шунтування. Однак при використанні даного методу реабілітації голосу
зустрічається низка проблем, які можна прогнозувати і попередити, зокрема в інтраопераційному періоді.
Мета – аналіз ускладнень при виконанні ТСШП у хворих після ларингектомії та розробка заходів їх профілактики.
Матеріали і методи: Під спостереженням знаходились 74 пацієнта, що проходили лікування у відділі онкопатології ЛОР-органів Державної установи «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка Національної академії медичних наук України». Серед них було 65 чоловіків і 9 жінок віком від 41 до 75 років (середній вік – 58±0,3). Всім пацієнтам було виконано ларингектомію з приводу раку гортані або гортаноглотки. Одномоментне з ларингектомією ТСШП здійснено 18 пацієнтам, відстрочене протезування (у терміни від 2 міс. до 2 років) – 44, ТСШП під час пластики фарингостоми – 6 і 6 хворим встановлено протез в попередньо сформований шунт. Серед протезованих були хворі з ураженням різних відділів
гортані та гортаноглотки з ІІ ст. процесу (з наступним рецидивом пухлини), ІІІ та ІV ст. Курс лікування включав перед або післяопераційну променеву терапію, поліхіміотерапію, хірургічне лікування шляхом розширеної ларингектомії з резекцією глотки, кореня язика, щитовидної залози, селективної та радикальної шийної дисекції та різних комбінацій цих методів. Також 7 пацієнтам здійснювалась пластика трахеостоми.
Результати та їх обговорення: Хворим на рак гортані і гортанної частини глотки, яким попередньо було виконано ларингектомію, проведено хірургічну реабілітацію методом трахеостравохідного шунтування з протезуванням. В результаті аналізу отриманих даних нами було зафіксовано ускладнення, які виникли в ході операції:
- неможливість перфорації задньої стінки трахеї в зв`язку з її рубцево-склеротичними змінами в зоні трахеостоми, звуженням і деформацією (5 пацієнтів);
- травмування стінок глотки і стравоходу тубусом або троакаром (при наявності рубцевих змін, деформацій трахеостоми, шийного остеохондрозу) (3 пацієнтів);
- відрив ввідного пояску від протеза (через надмірний натяг, ригідність тканин трахеї, звуження стоми і складність маніпуляцій в цій зоні) (3 пацієнтів);
- заковтування або аспірація протеза (1 випадок);
- кровотеча з країв фістули (6 випадків);
- утруднення при введенні езофагоскопа (ускладнене розгинання голови через остеохондроз шийного відділу хребта, звуження глотково-стравохідного співустя, затруднене відкривання рота) (у 12 пацієнтів);
- занурення протеза в фістулу (невідповідність довжини протеза довжині шунта) (у 2 пацієнтів).
У декількох хворих під час хірургічного втручання було відмічено комбінацію вище перерахованих проблем та ускладнень.
З метою подолання проблем, що виникають під час хірургічних втручань, та профілактики ускладнень нами було запропоновано ряд діагностичних та лікувальних заходів. Формування стійкої трахеостоми при ларингектомії з приводу раку гортані або гортаноглотки є важливим етапом операції, до якого сьогодні висуваються нові вимоги. Трахеостома повинна забезпечити адекватне дихання, легкий самостійний догляд за нею, не обмежувати вірогідну хірургічну реабілітацію голосу, можливості дихальної реабілітації за допомогою різноманітних фільтрів, тривало зберігати стабільну форму.
Було розроблено спосіб, який полягає в зрізі трахеї в передній половині паралельно кільцю, далі навскоси доверху, висікається підшкірна жирова клітковина, фіксується стінка трахеї на 4 і 8 год. до сполучної тканини грудинно-ключичного з’єднання. В окремих випадках пересікаються передні ніжки грудинноключично-соскоподібного м’яза (патент України № 117057 від 12.06.17 р.).
Запропонована методика формування трахеостоми дозволяє не користуватись трахеостомічною трубкою з першого дня післяопераційного періоду, дає можливість сформувати стійку трахеостому правильної форми для подальшої голосової та дихальної реабілітації, а також у пацієнтів групи ризику (гіперстеніків, хворих з невеликим діаметром трахеї, у випадках резекції трахеї), знижує вірогідність ускладнень, не обмежує онкологічний план операції, не ускладнює виконання ларингектомії.
Вдосконалено спосіб трахеостравохідного шунтування з протезуванням за рахунок зміни конструкції тубуса, що забезпечує мінімальну травматизацію, зменшує час хірургічного втручання, покращує результати лікування та розширює контингент пацієнтів.
Висновки
1. Запропонована методика формування трахеостоми дає можливість сформувати стійку стому правильної форми у хворих, що перенесли ларингектомію, для подальшої голосової та дихальної реабілітації.
У пацієнтів групи ризику (гіперстеніків, хворих з невеликим діаметром трахеї, у випадках резекції трахеї) це дозволяє не використовувати трахеостомічну трубку з першої доби післяопераційного періоду, знижує вірогідність ускладнень, не обмежує онкологічний план операції.
2. Вдосконалений спосіб трахеостравохідного шунтування з протезуванням за рахунок зміни конструкції стравохідного тубуса забезпечує мінімальну травматизацію тканин, зменшує час хірургічного втручання, покращує результати та розширює можливості реабілітації пацієнтів.
3. Ретельна передопераційна підготовка з врахуванням особливостей кожного пацієнта, дотримання показань та техніки операції з використанням зазначених вдосконалень дозволяє попередити і подолати найпоширеніші інтраопераційні ускладнення в ході трахеостравохідного шунтування з протезуванням.

Ключевые слова

рак гортані, рак гортанної частини глотки, ларингектомія, трахеостравохідне шунтування, ускладнення.


Литература

  1. Zabolotnyi DI, Lukach EV, Fedorenko ZP. [Reconstruction of voice function in patients after laryngectomy]. Zhurnal ushnyh, nosovyh i gorlovyh boleznej. 2005;(6):9-12. [Article in Ukrainian].
  2. Abizov RA. [Oncootolaryngology]. Kyiv; 2001. 187 p. [Article in Ukrainian].
  3. National Cancer Registry of Ukraine N23 [Cancer in Ukraine 2020-2021]. Kyiv; 2021. [In Ukrainian].
  4. Mironenko NG. [Surgical voice reconstruction after laryngectomy] [dissertation]. Kyiv;2009. 20 p. [In Ukrainian].
  5. Timchuk SM. [Principles of optimization in surgical treatment of patients with laryngeal cancer] [dissertation]. Kyiv;1999. 20 p. [In Ukrainian].
  6. Amatsu M. A one stage surgical technique for postlaryngectomy voice rehabilitation. Laryngoscope. 1980;90(8 Pt 1):1378-86.
  7. Singer M. Vocal rehabilitation after laryngectomy. Otolaryngol Clin North Am. 1985;18(3):605-11.
  8. Leemans M, van Alphen MJA, Dirven R, Verkerke GJ, Hekman EEG, van den Brekel MWM. Improving Hands-free Speech Rehabilitation in Patients With a Laryngectomy: Proof-of-Concept of an Intratracheal Fixation Device. Otolaryngol Head Neck Surg. 2021;165(2):317-20. doi: 10.1177/ 0194599820982634.
  9. Li C, Fang Y, Wu H, Shu M, Cheng L, He P. Voice rehabilitat ion after total laryngectomy with the infrahyoid musculocutaneous flap. Acta Otolaryngol. 2021;141(4):408-13. doi: 10.1080/00016489.2021.1877347.
  10. Hoffmann TK. Total Laryngectomy-Still CuttingEdge? Cancers (Basel). 2021;13(6):1405. doi: 10.3390/cancers13061405.
  11. Fukuhara T, Miyoshi M, Fujii T, Miyake N, Taira K, Koyama S, Taguchi D, Fujiwara K, Kataoka H, Kitano H, Takeuchi H. Postlaryngectomy voice rehabilitat ion with a voice prosthesis in a young girl with advanced thyroid cancer. Auris Nasus
    Larynx. 2016;43(5):579-83. doi: 10.1016/j.anl.2016.02.009.
  12. Ishikawa Y, Yanagi Y, Suzuki M, Konomi U. A questionnaire to assess olfactory rehabilitation for laryngectomized patients (Provox voice prosthesis users) in Japan. Auris Nasus Larynx. 2018;45(5):1080-5. doi: 10.1016/j.anl.2018.01.015.
  13. Krishnamurthy A, Khwajamohiuddin S. Analysis of factors affecting the longevity of voice prosthesis following total laryngectomy with a review of literature. Indian J Surg Oncol. 2018 Mar;9(1):39-45. doi: 10.1007/s13193-017-0700-z.
  14. Sirin AA, Erdim I, Baykal B, Oghan F, Yilmazer R, Guvey A, Kayhan FT. Detection of ideal reservoir level after laryngectomy using endoilluminator in voice rehabilitat ion. Laryngoscope. 2015; 125(7): E239-44. doi: 10.1002/lary.25213.
  15. Búa BA, Pendleton H, Westin U, Rydell R. Voice and swallowing after total laryngectomy. Acta Otolaryngol. 2018;138(2):170-4. doi: 10.1080/00016489.2017.1384056.
  16. Petersen JF, Arends CR, van der Noort V, AlMamgani A, de Boer JP, Stuiver MM, van den Brekel MWM. Laryngo-esophageal dysfunction free survival and propensity score matched analysis comparing organ preservation and total laryngectomy in hypopharynx cancer. Oral Oncol. 2019;95:143-149. doi: 10.1016/j.oraloncology.2019.06.018.
  17. Roick J, Keszte J, Danker H, Meister EF, Vogel HJ, Jenzewski EM, Horn IS, Singer S. [Social integration and its relevance for quality of life after laryngectomy]. Laryngorhinootologie. 2014; 93(5):321-6. doi: 10.1055/s-0033-1358715. [Article in German].
 

© 2019, ОО «Украинское научное медицинское общество врачей-оториноларингологов»